Продавщиці стало шкода замерзлого незнайомця, а вже через місяць вона стала дружиною мільйонера
Іра росла в простій родині, а після смерті батька, їм з мамою було дуже важко. Тому, закінчивши школу з відзнакою, вона не перестала мріяти здобути освіту юриста. В результаті у неї вийшло поступити на заочне відділення.
Також Іра пішла працювати, але не за направленням, яке вибрала, зовсім не за фахом. Пішла працювати продавщицею в продуктовий магазин, щоб гроші хоча б на їжу були, адже зарплата маленька. А ще робота знаходилася поблизу з домом, що було дуже зручно, адже мама щось стала часто хворіти і їй був потрібний догляд.
Щовечора Іра закривала магазин об одинадцятій вечора, але в той раз на сходинках сидів чоловік. Швидше за все, зайвого випив і задрімав. Але на вулиці мороз, а він сидів в одному тонкому светрі.
Рідкісні перехожі в цей час навіть не дивилися в його бік, а Іра подумала: «Замерзне бідолаха». Спробувала його якось розворушити, але він тільки дивився на неї напівсонним поглядом і було видно, що чоловік знаходиться в іншому вимірі. Іра подумала і зважилася на те, що люди вважали б божевіллям: вона допомогла встати хлопцю, обхопила його за талію і повела до себе додому. Добре, що йти дві хвилини.
Звичайно, вдома довелося заспокоювати маму, яка втратила дар мови при вигляді п’яного незнайомця. Адже дочка у неї завжди була такою правильною і навіть хлопця у неї не було, а тут привела в будинок мужика, та ще й п’яного.
На наступний день Іра прокинулася рано, але вчорашнього незнайомця вже не було. Мама встала рано і застала чоловіка. Він багато разів вибачався, казав, що з ним таке вперше, мовляв, сидів в ресторані з незнайомими людьми, випив ніби небагато, але його розвезло, а пізніше його здається пограбували.
Загалом, він дуже вдячний Ірині за допомогу, але йому соромно дивитися їй в очі. Тому він пішов до того, як вона встала.
Через кілька днів незнайомець знову чекав її біля магазину. Він був тверезий, гарний і здається дорого одягнений. А за ним на дорозі стояла дорожезна машина. «Я хочу особисто тобі подякувати», – сказав чоловік і представився Антоном.
Він хотів повечеряти з нею в ресторані, але Іра була згодна тільки на кафе. Він попросив номер її телефону, але вона не дала. Однак через кілька днів він зателефонував, невідомо як діставши номер, і Іра вибігла на вулицю в домашніх тапочках. Серце не слухає розуму, навіть якщо це стосується абсолютно чужої людини. Їй не важливо було, що він володіє великою компанією, що він багатий. Все це було неважливо.
Минув тиждень і Антон вже одягав на її палець кільце, при чому пропозиція прозвучала після. «Спочатку кільце, щоб ти не встигла відмовити», – сказав Антон. «А я і не збиралася», – з посмішкою відповіла Іра.
Ось так ось погана ситуація перетворилася на щастя для двох. Адже якби Антон тоді не вирішив відсвяткувати укладений договір, то не познайомився з поганими людьми, які його обпоїли і пограбували, а значить не познайомився би з Ірою.