Чоловік довірив своє життя коханці … Але доля піднесла йому жорстокий урок

Чоловік довірив своє життя коханці … Але доля піднесла йому жорстокий урок

– Де ти була? – запитав чоловік.

– У мами, – спокійно відповіла дружина.

– Знову? Ти останнім часом занадто часто сидиш у неї, – невдоволено заявив чоловік.

Вона у відповідь промовчала.

– Ти стала якоюсь безхарактерною, байдужою. Ти ж не була такою раніше. Ми вже 5 років живемо разом, але зараз мене починає дратувати ця твоя поведінка. Може, мені знайти іншу? – сказав чоловік з єхидною посмішкою.

– Як хочеш, – без емоцій відповіла дружина, накриваючи на стіл.

Така відповідь була для нього несподіваною. Він роздратовано встав з-за столу і вийшов з дому. Потім дістав телефон і набрав номер.

– Привіт крихітко! Що робиш?

– Привіт, мій котику! Я недавно прокинулася. Дуже хочу тебе бачити, – сказав ласкаво жіночий голос з трубки телефону.

– Дівчинко моя, вже їду до тебе, погодуєш мене? Я зголоднів.

– Звичайно. Чекаю!

Він задоволено посміхнувся і сів у машину. Заїхавши дорогою в квітковий магазин, він купив букет бордових троянд, її улюблених.

Проїжджаючи повз перехрестя, він побачив жaxливу авapію. Чоловіка везли на каталці, у нього не було однієї ноги, а поруч дбайливо крутилася жінка. Під враженням побаченого його відвідала незвичайна ідея. Він різко звернув на повороті і приїхав в лікарню до свого друга, який працював тут хірургом.

Зайшовши в кабінет, він попросив його допомогти в одній справі.

– Слухай, мені тут прийшла в голову ідея. Хочу перевірити дівчину. Допоможеш мені?

Друг посміхнувся і подивився на нього з подивом.

– У тебе крім дружини є ще дівчина?

– Так! Кохана.

– Кохана? Раніше ти вважав дружину коханою.

– Це було давно. З тих пір вона дуже змінилася.

– Гаразд, я допоможу тобі. Але я думаю, що твоя дружина прекрасна жінка, а ти просто перестав її цінувати.

Він проігнорував слова товариша.

Друг подзвонив з його телефону коханці.

– Алло? Милий, ти вже приїхав? – відповів жіночий голос.

– Вітаю. Вас турбують з міської лікарні. Чоловік потрапив в серйозну авapію, ваш номер був останнім вихідним викликом в його телефоні.

– Що трапилося? Він живий?

– Так, він живий, але через сильні ушкоджень йому потрібно aмпyтyвати обидві нoги. Ви приїдете?

– Вибачте, я не можу зараз приїхати, – розгублено заявила жінка. – До того ж, він мені просто знайомий. Краще подзвоніть його дружині. В телефонs повинен бути номер. А мені більше не дзвоніть, будь ласка.
Дівчина кинула трубку.

Він сидів поруч і все чув. Він був в шoці від її відповіді.

Друг помітив його засмучення і запропонував:

– Раз вже затіяли таку перевірку, давай зателефонуємо твоїй дружині?

– Їй я тим більше не потрібен, вона так само кине мене.

– Це твої здогадки. Давай спробуємо, тоді дізнаємося точно.

– Ну добре. Давай.

Лікар набрав номер дружини.

– Привіт Діано!

– Привіт, Леш!

– Тут така справа. Ти тільки не хвилюйся. Ігор потрапив в авapію.

– Він живий? Що з ним? – схвильовано запитала дружина.

– Він живий, але стан важкий, він в кoмі.

– Я зараз буду!

Друзі перезирнулися.

– Ну що, продовжимо перевірку? – запитав друга Ігор.

– Тобі цього мало?

– Мало. Упевнений, вона піде, коли зрозуміє, що все погано і як раніше вже не буде.

Друг подивився на нього і сказав:

– Невже ти своїй новій подрузі довіряв більше, ніж дружині?

Ігор промовчав, опустивши голову.

Нарешті приїхала його дружина.

– Де він? Де він? – вона стривожено бігла по коридору.

Її зустрів друг чоловіка.

– Будь ласка, заспокойся. Він в палаті. Підемо.

Діана зайшла в палату і кинулася до ліжка. Він лежав без руху. Вся в сльозах, вона почала цілувати його руку і говорити:

– Милий мій, коханий, прокинься, прошу тебе. Тільки живи, благаю. Я так кохаю тебе. Я не зможу без тебе жити. Знаєш, останнім часом я була такою мовчазною, бо мені зателефонувала інша жінка. Вона сказала, що ти тепер з нею. Я хотіла, але не змогла піти.

На душі було так порожньо, я була втрачена. Я не була у мами весь цей час. Я просто сиділа на дитячому майданчику, ходила по наших місцях. Я все прощу або відпущу, якщо захочеш. Тільки живи.

Тоді він не витримав, встав і обійняв її.

– Пробач мене, мила, як же я був сліпий. Я забув все, що цінував в тобі, за що полюбив тебе колись. Сьогодні я зрозумів: ти – та єдина, яка допомагає мені вірити в себе і дає сенс в житті. Ти завжди мене підтримувала і розуміла, кохана моя. Прости мене, я більше ніколи не зроблю тобі боляче. І ніколи тебе не відпущу.

За матеріалами