Моєму синові 45 років. Він був двічі одружений. І всі його дружини мені сильно не подобалися

Моєму синові 45 років. Він був двічі одружений. І всі його дружини мені сильно не подобалися

Як шкода, що я так пізно зрозуміла просту істину: не треба втручатися в життя своїх дітей

Дуже люблю читати різні історії з життя. А зараз ось зважилася: розповім вам свою життєву історію. Вона допоможе вам на моєму життєвому прикладі зрозуміти, чому не варто лізти в життя своїх дітей.

Я вже на пенсії. У мене є внучка, але я її жодного разу не бачила. А все тому що, була категорично проти того, щоб моя дочка виходила заміж за свого обранця. Він мені здавався зовсім невідповідною парою для моєї дівчинки.

Дочка мене не послухала, все одно вийшла заміж і виїхала в інше місто. Шлюб виявився вдалим. Я знаю це від своєї сестри, яка спілкується з моєю дочкою всі ці роки. Вона і на весіллі у них була. Я рада за дочку. І я так за нею скучаю.

Ще у мене є син. Він алкоголік. І в цьому винна я сама. Моєму синові 45 років. Він був двічі одружений офіційно, і ще у нього було дві цивільні дружини. І всі його дружини мені сильно не подобалися.

Першою дружиною мого сина була Катерина. Він на ній одружився рано, ще коли в інституті вчився. Катька була з маленького села, звабила його і на собі одружила. У свою квартиру я їх жити не пустила. Вони стали жити в гуртожитку.

Мені треба було залишити їх у спокої. Але я вважала, що ця Катька – не пара моєму синові. Загалом, я все зробила для того, що мій Миколка повернувся до мене. Звісно без Катьки. Вони розлучились.

Через пару років Коля привів додому нову дівчину. Звали її Галя. Вона була хорошою: і працьовитою, і лагідною, і поступливою, і доброю господинею. Тільки вже дуже сильно вона в Бога вірила. Так вірила, що хотіла, щоб вони з Миколкою повінчалися. Я, звичайно ж, була категорично проти. Загалом, зруйнувала я їх шлюб.

Стали ми жити з Колею вдвох. Він вступив до престижного інституту, щоб отримати другу вищу освіту. Я була просто щаслива. Там він познайомився з дівчиною Мариною. Вона була з дитбудинку. Це мене абсолютно не влаштовувало. Їхні стосунки я теж зруйнувала.

Потім була ще одна дівчина. Вона мені теж сильно не сподобалася. Я доклала максимум зусиль для того, щоб вони незабаром розлучилися.

Після цього я взагалі вирішила взяти все в свої руки: знайшла йому підходящу дівчину: порядну і не бідну і познайомила їх. Але у них нічого не вийшло.

Пройшов місяць. І ось одного разу мій син повернувся з роботи в обід і заявив, що він звільнився з роботи і тепер буде жити по-іншому.

Його нове, інше життя почалося з наступного дня: його вірною подругою і постійною супутницею стала пляшка горілки. Тепер він п’є кожен день. П’є сам і в компанії. Він забирає в мене пенсію, десь заробляє трохи грошей, які відразу ж витрачає на горілку.

У тому, що мій син став таким, винна я сама. Тепер я це розумію. Але вже пізно.

А як склалася доля колишніх дружин Коли? А добре склалася. У Каті – хороший чоловік, двоє чудових діток, є дача і машина. У Галі теж все в порядку: вона заміжня, співає в церковному хорі. Нещодавно бачила Марину: вона збирається заміж.

А я сиджу в квартирі і боюся, боюся повернення свого сина: знову лаятися буде, грошей буде вимагати. Добре хоч поки руки розпускати не почала.

Але чому ж я не порозумнішала раніше? А тепер сиджу тихенько в своїй квартирі, боюся поворухнутися, щоб сина не розбудити.

Ех, не треба було мені втручатися в життя свого сина. Тоді було б все інакше. Були б у мене онуки, була б спокійна і радісна старість.

Але я в усьому винна сама. Шкодую про скоєне. Але пізно. Виправити вже нічого не виходить.

Не повторюйте моїх помилок. Нехай ваші діти живуть так, як хочуть саме вони, а не ви. А вам треба просто допомагати їм і підтримувати їх.

За матеріалами