Як їси, так і живеш! 12 золотих правил харчування і оздоровлення

Як їси, так і живеш! 12 золотих правил харчування і оздоровлення

В нашому сучасному ритмі життя все менше людей задумуються про природне харчування. Тому абсолютно необхідно користуватися спеціальними правилами харчування, які відновлюють природні функції організму, захищають здоров’я людини і дозволяють його зміцнити.

1. Їж, щоб жити, а не живи, щоб їсти

Харчування – не самоціль, а засіб досягнення мети. Усвідомлюючи Вищий Сенс життя і своє призначення, потрібно вживати в їжу тільки корисні продукти, що сприяють набуттю необхідних фізичних і психічних якостей для ефективних дій на Шляху досягнення Вищої Мети.

2. Голод – правда, а апетит – брехня

Апетит – це бажання з’їсти щось смачненьке. А голод – це, з одного боку, готовність їсти будь-яку їжу (як, наприклад, після тривалої прогулянки на природі або після напруженої фізичної праці) і, з іншого боку, точне знання, яка саме їжа в цей момент потрібна організму (калорійна чи вітамінна, солодка чи солона, рідка чи тверда, звичайна чи незвичайна – крейда чи сіль, наприклад, тощо).

Апетит – це результат давно розбещених відчуттів і відсутності їхньої вольової покори. Харчова заклопотаність або апетит можуть бути також пов’язані з несвідомим прагненням «відімкнутися» від стресових впливів, відволікаючись на смакові відчуття.

Подібним чином можуть виникати й інші бажання, не обґрунтовані реальними потребами організму, наприклад, бажання кохатись тощо. Звичайно це пов’язано з психічними перевантаженнями сучасного способу життя.

Тварини їдять лише, коли відчувають голод. А людина, розбещена достатком, давно вже стала виключенням з цього правила природи.

Витримка в будь-якій життєвій ситуації звільняє від нав’язливих пристрастей і дозволяє жити зі збереженням природних мотивацій організму, досягаючи повноцінного голоду.

У стані голоду народжується точне інтуїтивне знання якості необхідного організму продукту. Харчування за почуттям голоду в короткий термін усуває «зайву вагу», сприяє очищенню від шлаків і повертає прадавнє природне здоров’я. При цьому харчування відбувається тільки по справжній потребі.

Необхідно припиняти їсти, не доходячи до відчуття насичення й повноти шлунка. Наповнивши шлунок до половини, варто залишити одну чверть його об’єму для води й одну чверть – для вільного руху в ньому перетравлюваної їжі й газів, що розширюються.

Найчастіше процес травлення супроводжується більшою витратою енергії із уже наявного її запасу в організмі. У випадках переїдання або харчування важко перетравлюваною їжею часто виникає ситуація, коли кількість одержуваної з порції їжі енергії співвідносна з кількістю енергії, що витрачається організмом на її перетравлення.

Звичайно, в таких випадках людина після їжі стає сонною, ледачою і ще довго після їжі почуває спад сил. Крім того, переїдання є «ударним» навантаженням для органів травлення й призводить до їх захворювань.

Зниження кількості споживаної людьми їжі частково вирішує також і екологічну проблему збереження ресурсів природи, обмежуючи її надмірне використання та, дозволяючи їй відновлюватися.

3. Як п’єш – так і живеш

Організм людини значною мірою складається з води. І від її кількості та якості залежить обмін речовин. Керуючи питним режимом, можна впливати на внутрішні ритми й стан організму.

Багато хто вважає, що від великої кількості води товстіють, і намагаються пити якнайменше. Насправді товстіють не від води, а тому що вживають із їжею занадто велику кількість солі, що затримує в організмі воду.

Вода ж – це сік життя. І без достатньої кількості води рослини, наприклад, засихають. Або навпаки – розквітають, коли їм достатньо води. Людина, звичайно ж, не рослина, але її обмін речовин так само залежить від необхідної кількості води в організмі.

Крім того, люди гладшають через порушення балансу споживання й витраченої енергії – кількості споживаних калорій і тих, що витрачаються на активну фізичну й психічну діяльність.

У країнах з помірним кліматом добова потреба організму у воді становить 1,5-2 літри, взимку й 2-3 літри влітку.

Керуючи питним режимом, можна впливати на виникнення почуття голоду. І залежно від індивідуального способу життя й обставин можна провокувати його якнайшвидше виникнення або, навпаки, пізніший прихід.

Так, якщо стає зрозумілим, що можливість попоїсти з’явиться в певний час і потім такої можливості не буде, а відчуття голоду до цього часу навряд чи настане, то можна стимулювати його появу, випиваючи по півсклянки води кожні 15-20 хвилин.

Тоді голод з’явиться швидше. Якщо ж, навпаки, голод уже з’явився, а можливості поїсти поки ще немає, то пити воду взагалі не треба. Або ж можна випити трохи трав’яного чаю. Це притупляє почуття голоду до появи можливості поїсти.

У кожному разі краще випивати за півгодини перед їжею півсклянки води або трав’яного чаю. А після їжі, випиваючи воду або трав’яний чай і промиваючи рот, варто обмежувати кількість рідини, щоб уникнути розведення шлункового соку й погіршення травлення.

4. Тверду їжу – пий, а рідку – їж

У процесі травлення взаємодія їжі зі слиною має важливе значення. Слина – це активна біохімічна речовина, абсолютно необхідна для повноцінного травлення їжі. І для того, щоб вона виділялася й брала участь у процесі травлення, тверду їжу потрібно пережовувати до стану рідкої суміші зі слиною, без не пережованих шматочків їжі.

А рідку їжу (молоко, супи, компоти, соки, відвари трав тощо) не потрібно поспішати ковтати, а спочатку робити “дегустаційні” рухи язиком і щелепою, змішуючи їжу зі слиною. Лише після цього можна її ковтати.

Запивання їжі водою не заміняє травної функції слини, розбавляє шлунковий сік і не сприяє повноцінному травленню.

5. Насолоджуйся порожнім животом

Жити потрібно, зберігаючи спокій. І коли їсте – не потрібно поспішати або прагнути з’їсти більше, навіть, якщо їсте делікатес. Їжа повинна залишатися в роті доти, поки відчувається її смак. Така техніка дозволяє отримати максимум смакових відчуттів з мінімуму їжі.

Користуючись цією технікою, можна, з одного боку, довго насолоджуватися смаковими відчуттями і, з іншого боку, насичуватися третиною звичної кількості їжі.

Тому що насичення центрів мозку залежить від кількості отриманих сигналів від рецепторів ротової порожнини, зубів й ін., а не від відчуття повноти шлунку. Така техніка дозволяє уникнути переїдання, зашлакованості й ожиріння.

6. Не бігай за двома зайцями

Те, що робиться без відволікання уваги, виконується набагато якісніше, ніж те, що супроводжується «паралельною» діяльністю.

Не потрібно поєднувати їжу із будь-чим, що відволікає увагу від процесу трапези. Наприклад, з читанням, розмовою, переглядом телевізора тощо. При відволіканні уваги центри мозку не отримують досить інформаційних сигналів про якість і кількість споживаної їжі.

Це призводить до ненаситності, неякісного пережовування, неправильного поєднання продуктів і переїдання з усіма наслідками, що випливають.

Під час їжі потрібно думати про їжу, про її прекрасні якості, користь і насолоду, отримувати радість і максимум позитивних емоцій. Прийом їжі – це неподільний ритуал, молитва Вищому Ідеалу.

7. Ранок починається ввечері

Не потрібно їсти менш, ніж за 4 години перед сном. А краще – за 7 годин перед сном. Багатьом це, здається, дивним. Але для такої пропозиції є ряд серйозних підстав.

По-перше, їжа нормально перетравлюється й рухається в шлунку й кишківнику, тільки поки людина рухається. А головне – поки її тіло перебуває у вертикальному положенні, напрямок гравітаційної складової сприяє легкому руху їжі в кишківнику.

Якщо ж їсти перед сном, то вночі, коли всі процеси життєдіяльності загальмовуються, гравітаційна складова, спрямована перпендикулярно стосовно тіла лежачої людини, не допомагає руху їжі в кишківнику.

Це призводить до її застою, зашлаковуванню організму, утворенню на стінках кишківника калових каменів, збільшенню об’єму кишківника й живота, погіршенню перистальтики кишківника, розвитку захворювань органів травлення, поганому сну й недостатньому відновленню за ніч.

А вранці – до важкого пробудження, набряклості, неприємного запаху з рота й інших ускладнень.

І по-друге, пропонований час прийому їжі перед сном пов’язаний з реальною швидкістю перетравлення тих або інших продуктів харчування. Вуглеводна їжа (овочі, фрукти, злаки тощо) повністю перетравлюється й проходить через кишківник приблизно за 4 години. А білкова їжа (м’ясо, бобові, горіхи й т.д.) – за 7 годин.

Взагалі, для стимулювання потужного обміну речовин, підвищення витривалості, фізичної сили, зміцнення здоров’я і збільшення тривалості життя найкращим є харчування один раз на добу – удень.

Жодній людині, якщо вона не хвора або не “покалічена” цивілізованими звичками, не захочеться їсти вранці – відразу після сну. Слабка потреба в їжі може з’явитися не раніше, аніж через годину після пробудження, але вона й близько не схожа на голод, що по-справжньому відчувається не раніше, аніж через 4 години після сну, а то й пізніше.

Наступне відчуття голоду рідко з’являється до сну. А те, що змушує людей бути постійно «стурбованими їжею», є, як правило, не голодом, а реакцією на стреси в сучасних умовах життя.

8. Не силуй себе

Насильство стосовно себе так само згубно, як і стосовно інших. Ніколи не слід робити «різких рухів» у житті, і набагато корисніше пом’якшувати контрасти.

Якщо виникла необхідність змінити звичний раціон харчування й видалити з нього якісь продукти, то краще це робити плавно й поступово, щоб обмін речовин встиг переналаштуватись і зменшився “тиск” звичок.

Ніколи не потрібно обмежувати свої звички відразу, шляхом твердих вольових заборон і придушенням (насильством). Такий підхід спрямований на боротьбу з наслідком, а не з причиною.

Вольова заборона не забирає корінь звичок (пристрастей), а навпаки – живить і зміцнює їх. Коли заборона діє проти звички, то (дія дорівнює протидії) блоки в пам’яті, що зберігають «атрибути» звички, живляться енергією уваги й підсилюються.

Це веде до зростання сили бажання з’їсти заборонений продукт (подібно воді в річці, на якій поставили греблю, а її джерело не зміліло). Такий помилковий підхід рано або пізно призведе до «вибуху» і переїданню заборонного продукту в кількості, набагато більшій, ніж якби людина продовжувала його їсти, як звичайно.

Звички тримаються у пам’яті. Насамперед, варто діяти на рівні управління увагою.

Якщо увага повертається до блоків пам’яті, що містить інформацію про смак продуктів, до яких сформована звичка (або пристрасть), то її потрібно спокійно, м’яко і ненав’язливо відволікати від цих блоків і перемикати на щось інше, без залишку спогадів.

Без підживлення енергією уваги інформація в пам’яті послабляється й згасає (джерело ріки висихає). Саме так потрібно поступово заміщувати старі звички, що були в пам’яті, новими, утримувальну інформацію про те, що ця їжа – не для вас і вона взагалі не їстівна, як солома або земля.

Такі зміни у свідомості вимагають деякого часу й активного самовиховання, але це вірний шлях до успіху.

9. Чистота – ознака божественності

Для збереження здоров’я необхідно підтримувати не тільки зовнішню, але й внутрішню чистоту, що значною мірою залежить від якості їжі й води, а також від процесів природного й спеціального очищення організму.

Будь-який власник машини добре розуміє, що її робота залежить від чистоти бензину, масла й повітря у двигуні. І звичайно ж, знає, що моторесурс прямо залежить від вмісту сторонніх часток у маслі картера двигуна, а його потужність визначається якістю бензину.

Але от те, що людський організм точно так само має потребу в чистому паливі, змащенні й регулярному профілактичному чищенні, багатьом чомусь зрозуміти дуже важко. Вони палять, п’ють, вживають наркотики, витрачують життєву силу через безладні статеві зв’язки, їдять продукти, які за природними критеріями не є їжею взагалі, і т.д.

Їм ніколи або лінь. Їм просто ніколи любити себе, але зате є коли прагнути до того, що престижно (але нерозумно). Але  живому організму потрібно набагато менше, ніж машині, тому що він набагато економічніший і сам бореться за себе.

Він має механізми самоочищення й самовідновлення. І якщо йому хоча б не заважати, то змінювати деталі не доведеться багато років. А якщо йому трішечки допомагати, то він буде “служити вірою й правдою” до глибокої старості.

У традиції йоги накопичений найбагатший досвід очисних заходів для відновлення, оздоровлення й зміцнення організму, які у світі запозичують усі, хто займається оздоровленням, – від одинаків-ентузіастів до найбільших медичних корпорацій, що культивують методи реабілітації.

У цей час уже видана безліч спеціальної й популярної літератури, де можна знайти відповіді на всі питання із приводу спеціальних методів очищення організму.

Що ж стосується природного самоочищення організму, то потрібно ввести регулярне правило робити щотижня повне голодування від 24 до 48 годин. У цей період всі органи травлення добре відпочивають, та відновлюються.

Це голодування краще проводити у вихідні дні, коли є можливість уникнути стресових ситуацій і контролювати стан психіки, тобто, бути спокійним. З метою кращого очищення й нормалізації обміну речовин голодування можна супроводжувати питтям води або трав’яних чаїв.

У окремих випадках голодування може бути “сухим”, тобто, без пиття зовсім.

Якщо організм дуже зашлакований і ослаблений, і є захворювання внутрішніх органів, і обмін речовин уже порушений, то виправити це можна тривалим голодуванням – від 3 до 50 днів. Але це можна робити тільки після попередньої детальної теоретичної підготовки й під керівництвом фахівців.

Говорячи про чистоту їжі й чистоту свідомості, потрібно пам’ятати не тільки про чистоту продуктів харчування, але й про чистоту способів добування їжі. Від цього залежить чистота «тонких» причинно-наслідкових планів людського буття.

10. Що ти їси – тим ти і є

Організм формується з тих елементів, які в нього надходять. І він здобуває якості цих же елементів.

Їжте тільки свіжу, чисту, приємну на смак, живу, вітамінну й сповнену енергії їжу. Забудьте про те, що на Заході люди з досвідом уже давно називають “джанк фуд” (“сміттєвою їжею”) – про всі ці чіпси, гамбургери, консервовані сосиски, майонези тощо.

Нерозумно прагнути вживати в великих кількостях дорогі й дефіцитні, а отже, «престижні» продукти. Адже при цьому харчується не організм, а відчуття, що самостверджується, власною винятковістю. Користі ж для організму від таких продуктів, як правило, ніякої, частіше – одна шкода.

Уже багато хто у світі почав розуміти, що по-справжньому престижно – бути здоровим і сильним, виглядати гарним і завжди добре себе почувати.

Керуючи раціоном харчування, можна свідомо впливати на формування свого тіла, стан відчуттів, свідомість і причинно-наслідкові зв’язки (Долю). Це факт, перевірений століттями і практичним досвідом безлічі натуралістів.

11. Не поєднуй несумісне

Перетравлювання різних продуктів відбувається за рахунок різних біохімічних реакцій: кислотних або лужних. Сполучення таких продуктів в одному прийомі їжі призведе до кислотно-лужної нейтралізації й утворення марних солей, що істотно погіршує процес травлення.

Для того, щоб уникнути подібних явищ, варто враховувати сумісність продуктів в одному прийомі їжі. Для цього розроблено безліч спеціальних теорій сумісності.

12. «Догм немає» – стверджує догма перша

Визначаючи режим і раціон харчування, треба, звичайно ж, враховувати всі вищевикладені приписи й правила, але ніколи не потрібно забувати орієнтуватися, насамперед, на гарне самопочуття й керуватися інтуїтивним почуттям здорового глузду.

За матеріалами