Підкинула дитину в багатий будинок

Підкинула дитину в багатий будинок

Ірина живе з чоловіком і сином у великому будинку, в котеджному селищі, вони переїхали сюди десять років тому, коли син тільки народився, точніше, коли його тільки усиновили. Ірині вже 45 років, а чоловіку Анатолію 50, у них не могло бути своїх дітей, тому Ірина з чоловіком усиновила сина подруги, яка раптово покинула світ.

Так вони і жили вже 10 років в будинку, свіже повітря, великі дитячі майданчики, спортивні майданчики і кілька кортів. Одного разу Ірина з ранку вийшла на подвір’я, полити свої улюблені квіти, біля паркану вона побачила дитячу коляску, вона подумала, що хтось із друзів сина залишив її, адже син дружив не тільки з хлопчиками.

Але підійшовши ближче, Ірина зрозуміла, що тут, що щось не чисто, коляска була старенькою і сильно пошарпаною, видно, що вона призначалася для дітей, в якій по видимості побувало не менш п’яти дітей, Ірина заглянула всередину і трохи здивувалася. У візку була люлька для перенесення дітей, а в ній лежало немовля в ковдрі, вона спокійно взяла малюка і пішла в будинок. Увійшовши до будинку, Ірина крикнула:

– Толік, викликай поліцію!

– Іринко, що трапилося, знову паркан зламали?

– Ні, дитину підкинули!

Анатолій спустився з другого поверху і почав бігати з кутка в куток:

– Що ж це таке? Як можна дитя на вулиці кинути? А раптом ми поїхали? А раптом собака, страшно подумати!

– Толік НЕ мерехтіли і заспокойся, ні чого надприродного не сталося, подумаєш, дитина чужий на ділянці, добре хоч не в смітнику!

Анатолій взяв себе в руки і подзвонив в поліцію, Ірина відправила його в магазин, за підгузками і за дитячим харчуванням. Сама дістала старі, маленькі речі сина і перевдягнула малюка, це виявилася дівчинка, наскільки Ірина зрозуміла місяців чотирьох, п’яти. Ірина акуратно прибрала ковдру і з неї випала записка, коли вона закінчила всі маніпуляції з дитиною, спокійно сіла і почала читати:

– Подбайте, будь ласка, про мою дитину, у мене зовсім немає грошей на утримання дитини. Дівчинку звати Світлана, їй три з половиною місяці, а народилася вона 29 квітня. Прошу вас не кидайте дитину в дитячому будинку, вона хороша, весела і чарівна, всі документи під матрацом коляски! Пробачте мене!

Ірина була вражена, народити, не маючи ні чого, ростити три з половиною місяці, а потім підкинути, невідомо кому, а раптом тут жили б погані люди? Незабаром приїхала поліція, а Анатолій все намотував кола у дворі будинку і голосив:

– Як же так, це неймовірно!

Ірина перестала звертати на чоловіка увагу, тому що в будь-якій критичній ситуації він поводився як мале дитя, поліція опитала все селище, але ні хто, ні чого не бачив. Незабаром Ірина звернулася до кращої подруги, що б та допомогла з удочерінням дівчинки, за документами знайшли матір, вона написала відмову, і Ірина вдруге стала мамою.

Минуло п’ять років, у Ірини з Анатолієм дружна сім’я, Толя дуже прив’язаний до малятка, він її дуже сильно полюбив і називає Принцесою.

За матеріалами

You cannot copy content of this page