Бумеранг дій: Ось так виглядає справедливість і чесність
У магазині, в черзі спостерігаю таку картину. Стоїть панянка накачана силіконом, поруч з нею здоровенний хлопець невизначеної національності, в блакитному спортивному костюмі … Думаю загальний вигляд цієї пари зрозумілий.
А прямо перед ними, в черзі стоїть бабулька. Намагається розрахуватися за товар по акції, пару яблук.
У бабусі періодично випадають з рук монети, вона тремтячими руками піднімає їх і знову намагається вважати монети.
Ці двоє мажорів позаду неї починають психувати, картинно зітхати, закочувати очі і качати головами. Мерзенна картина в загальному.
Сама стою в черзі до сусідньої касі, і відчуваю гостре бажання, сплатити ці 18 гривень за бабулю, що б не бачити перекошених облич парочки …
– Та скільки можна ?! – психанула касирка – Порахуйте свої копійки, потім повернетеся!
З цими словами, касир відсунула яблука в бік і починає обслуговувати ту саму парочку.
– Ой це взагалі! – закотила очі силіконова панянка – Хто її взагалі сюди впустив? І навіщо? У неї ж грошей немає! – обурилася вона, вказуючи на стареньку.
– Та а шо – кивнув її хлопець – Нашо їх сюди впускають?
– Ой! – махнула рукою касирка – Через цих акцій для пенсіонерфі, їх тут стільки збирається, ви навіть не уявляєте! Йдуть і йдуть, дістали вже!
У мене просто щелепа відпала від такого хамства.
– А ви нічого не переплутали ?! Так з нею розмовляти ?! – психанула я – Може підете до своїх батьків, і те ж саме скажете?
– А що ви лізете взагалі ?! – звернулася до мене касирка – Ви тут не працюєте і поняття не маєте як ці баби дістають!
З черги вийшов чоловік середніх років, солідно одягнений і з блокнотом в руках.
– Добрий день, шановна – звернувся він до касирки – Для початку вам штраф, максимальний, а далі звільнення, а ще … – тут він поманив до себе пальцем вантажника.
Вантажник підійшов і чоловік вручив йому кошик.
– Іди з цією бабусею, і нехай купить собі все що захоче, за її рахунок – він вказав на касирку.
– А ви хто взагалі такий ?! – хамка працівниця підскочила зі стільця.
– Керуючий – спокійно відповів чоловік.
– Ой не треба брехати! У нас інший керуючий! – усміхнулася касирка.
– Дівчина, я керуючий всі мережі цих магазинів – без особливих емоцій відгукнувся той – А ви тепер вільні. Прямо зараз.
Тут він повернувся до вантажникові і бабусі віддаляється вглиб магазину.
– Стривайте секунду! – гукнув він їх і знову покликав до себе вантажника – Візьми у неї адресу, будеш носити їй продукти, на цю суму, кожен місяць, ну і тобі премію за це випишу. Добре?
– Звичайно! – зрадів вантажник.
– От і добре – кивнув чоловік у відповідь, а потім крикнув в зал – КАСИРА НА ПЕРШУ КАСУ ВІДПРАВТЕ ТЕРМІНОВО!
Так ось яке воно, торжество справедливості …