Бос ніколи не вітався з охоронцем. Той ображався на нього, але через багато років дізнався про таємницю начальника і зрозумів, що був неправий
Ми часто судимо про людей, грунтуючись на припущеннях. Такі здогадки нерідко бувають невірними і оманливими. Ця історія – тому підтвердження. Її розповів охоронець, який ніколи не розумів, чому бос з ним не вітається, і навіть ображався на нього.
Далі розповідь йде від імені цього підлеглого.
Це був рік, коли я збанкрутував. У мене з’явилося багато боргів.
Мій бос кожен день їздив на автомобілях дорогої марки, а моїм завданням було відкривати йому двері і закривати їх за ним. Кожен раз, коли я зустрічався з ним віч-на-віч, то вітався, проте він ніколи не відповідав взаємністю. Я відчував себе ніяково. Мені здавалося, що бос вважає мене негідним його уваги через посаду, тому дивиться на мене зверху вниз.
Хоча зарплата, яку платив начальник, була хорошою, але через борги вона щомісяця майже повністю йшла на їх виплати. У будь-якому випадку після банкрутства я вже й не знав, що таке багате життя. У мене просто не вистачало грошей, щоб жити.
Раніше я їздив на дорогій машині, а тепер міг собі дозволити тільки громадський транспорт. Були часи, коли я купував дорогі костюми, а зараз мені ледь вистачає грошей на ринковий одяг. Однак найбільшою проблемою була покупка їжі.
Моя дитина росла з кожним днем, і її не можна було годувати підгорілими тостами, якими харчувався я сам. На щастя, шеф-кухар, який працював в компанії боса, частенько давав мені їжу, якої вистачало, щоб нагодувати мою сім’ю з трьох осіб. Одного разу, коли я брав її, мене побачив начальник. Однак він навіть не звернув на мене уваги. Така реакція засмутила мене ще більше. Але заради своєї сім’ї я все ж забрав їжу.
Дивним було те, що після цього кожен день, коли я йшов з роботи, я бачив чистий пакет з добре загорнутою їжею в ньому перед своїм робочим місцем. Ніби його тільки що принесли з супермаркету. Я не став довго думати, тому забрав пакет і був дуже щасливий. Це повторювалося щодня. У пакетах були свіжі овочі та інші продукти.
Я не розумів, хто це кожен день залишає пакет з продуктами, поки одного разу не сталося щось дуже страшне: мені сказали, що бос покинув цей світ. Дивно, що саме в цей день я не виявив пакети з продуктами. Я подумав, що хтось його забрав. Однак не було його і на другий, і на третій день. Незабаром моїй родині знову стало нічого їсти.
Я вирішив попросити дружину мого боса дати мені підвищення, інакше мені довелося б кинути роботу і знайти іншу. Вона здивувалася, чому я не попросив підвищення раніше. Я відкрито розповів їй про пакети з їжею. Жінка попросила сказати, коли я перестав отримувати продукти, і я зізнався, що це сталося після трагедії з її чоловіком.
Раптово я зрозумів, що саме мій начальник весь цей час залишав ті пакети з їжею, щоб моя сім’я не вмерла з голоду. Я й подумати не міг, що він такий щедрий чоловік, адже бос ніколи не вітався зі мною.
Дружина начальника раптово розридалася. Я вибачився за те, що попросив підвищення, і пообіцяв працювати, як завжди. Жінка перестала плакати і сказала, що її чоловік допомагав з продуктами сімом людям, включаючи мене.
Після цього дня я знову почав отримувати паперові пакети з їжею, але на цей раз син мого боса доставляв мені їх додому і віддавав в руки.