Притча про султана і його 4-х дружин

Притча про султана і його 4-х дружин

У одного султана було 4 дружини. До кожної з них він ставився по-своєму. І найбільше він любив четверту дружину. Вона була ласкава і добра з ним і з усіма оточуючими. Він плекав її, дарував їй коштовності і робив так, щоб їй було добре.

Точно так же він любив третю дружину, яка вважалася найкрасивішою жінкою у всьому світі. Вона була настільки красива, що він завжди всім хвалився, показуючи її на банкетах і зборах, а коли кудись вирушав, третя дружина завжди була з ним. Вона була настільки бажана, що він часто боявся, що втратить її, і вона піде до іншого.

Друга дружина була не менше ним любима, тому що вона підтримувала його у важкі хвилини, з нею він міг поділитися своїми таємницями, а вона допомагала йому порадою. Це була найдосвідченіша і наймудріша з чотирьох дружин, але вона також мала славу інтриганки, яких світ не бачив. Але султан прощав їй все за її неабиякий розум і вміння вирішити будь-яку його проблему.

А перша дружина була найстарішою з усіх. Вона дісталася султану як спадок від старшого брата. Ця жінка була найбільш відданою. Вона любила султана, душі в ньому не чула, але він навіть не помічав її, обходив стороною і зовсім забував, коли дарував подарунки всім своїм дружинам. Але вона, тим не менш, дуже його любила …

Але одного разу сталося так, що країну підкосила страшна епідемія, і султан теж захворів. Йому залишалося жити всього кілька хвилин. Тоді він запросив всіх своїх дружин до себе в спальню і звернувся по черзі до кожної з них, почавши з четвертої:

– Я любив тебе більше за інших, дбав і балував тебе. Чи ти підеш зо мною в той світ?

– Нізащо! Мені і тут подобається! – посміхнулася дружина розвернулася і пішла. Султан відчув, як кольнуло від її відповіді у нього в серці. Тоді він покликав третю дружину, красуню, і запитав у неї:

– Скрізь, де б я не був, ти йшла поруч зі мною. Чи готова ти відправитися рука об руку з твоїм чоловіком в останню путь?

– Ні звичайно! У мене ще бага-а-ого планів в цьому світі! Можливо, я знайду ще когось, хто буде мене так само любити, як ти любив, – гордо відповіла третя дружина. Султан ще сильніше здивувався від її відповіді. На черзі була друга дружина, розумниця і інтриганка. Він задав їй те саме питання, що і попереднім двом, але вона відповіла:

– На жаль, я не зможу тобі допомогти зараз навіть порадою, мій дорогий чоловік. Але я обіцяю тобі, що гідно поховаю твоє тіло, щоб ти відправився в той світ з думкою, що йдеш гідно.

Така відповідь не задовільнила султана. Він засмутився і пішов в свої тяжкі думки про те, чого він зміг досягти за життя. І в цей момент він почув голос першої дружини:

– Я піду з тобою, куди б ти не пішов! Я ніколи не кину тебе і буду завжди поруч!

Вона була невпізнанна від нескінченного числа сліз, пролитих від того, що султан захворів і незабаром помре. Тоді султан усміхнувся першій дружині і сказав:

– Ти відкрила мені очі! Я повинен був приділяти тобі найбільше уваги, адже ти – єдина, хто залишився мені вірний мені!

Кожен з нас має 4 дружин у своєму житті.

Четверта дружина – це наше тіло. Ми можемо балувати його, можемо дарувати йому подарунки і робити його кращим, але це зовсім неважливо, адже після нашої смерті воно не піде з нами, а залишиться тут.

Третя дружина – це наш статус, наша робота і друзі. Вони додають нам щастя в цьому житті, але після нашої смерті вони дістануться іншій людині.

Друга дружина – це наша сім’я і родичі. Вони завжди готові допомогти нам порадою і коли нам погано, крім того, вони подбають про наше тіло після смерті, але далі могили вони нас не супроводжуватимуть.

Перша дружина – це наша душа. Ми часто ігноруємо її, прагнучи догодити першим трьом дружинам, а точніше, матеріальним і ілюзорним цінностям цього світу. Але тільки вона залишиться з нами після того, як наш дух покине свою матеріальну оболонку, і буде нашою супутницею в усі часи свого існування.

Саме нашу душу потрібно плекати і збагачувати увагою, адже подарунок цій дружині – це подарунок і нам, який збережеться з нами навічно.

За матеріалами