Дуже розумна притча про те, чому ми живемо саме таким життям
Першою Бог створив корову і сказав їй:
“Все своє життя ти проведеш за роботою. Ти будеш їсти траву в полі влітку, взимку будеш їсти сіно в сараї. Весь цей час ти будеш давати людям молоко. Ним ти прогодуєш і людей, і своїх телят. Головне: все життя працюй, а за це я тобі в нагороду даю довге життя. Ти проживеш 60 років.”
“Навіщо мені таке довге життя в постійних муках? Для цього мені й двадцяти років досить, інші, Боже, візьми собі”, – відповіла корова.
Так вони і зробили.
Далі створив Бог собаку і сказав:
“Все своє життя і будеш важко працювати. Ти будеш вірно служити людям, захищати їх будинок і їх самих від зловмисників. Ти завжди будеш поруч з людьми. І вдень, і вночі ти будеш охороняти їх двори і гавкати, відганяючи всіх, хто навіть подумає про твоїх господарів погано. За це я подарую тобі довге життя. Ти проживеш 20 років.”
“Занадто багато для гавкання і постійного служіння пану», – подумала собака. «Знаєш, Боже, мені не треба так багато. Я беру 10 років, а решта залишай собі. Мені вистачить.”
«Нехай буде по-твоєму», – відповів Бог.
Останнім з’явилася людина і Бог сказав йому:
«Насолоджуйся життям сповна. Ти можеш спати і їсти скільки завгодно. Розважайся кожен день. Ні про що не думай і не турбуйся. Ти не будеш знати в житті проблем і ніколи не будеш працювати важко, але на таке життя я даю тобі 20 років. «
«Як так мало?” – здивувався чоловік. «Боже, а давай я візьму свої 20 років, а ще ти мені віддаси 40 років, від яких відмовилася корова і 10 собачих років. 70 повинно вистачити цілком для такого життя. «
«Добре, хай буде по-твоєму,” – сказав Бог.
Так і склалося життя їх всіх: корови, собаки і людини. Корова живе так, як хотіла. Собака теж. І людина отримала по заслугах: перші двадцять років, за свої роки дарованих Богом, вона живе, насолоджуючись життям: їсть, спить, розважається, не думає про майбутнє.
Далі сорок років людина живе коров’ячим життям: вона працює не покладаючи рук, щоб її сім’я ні в чому не потребувала і жила забезпеченим життям.
Ну і решта десять років, які людина отримала від собаки, вона живе, сидячи на лавочці у дворі і гавкає на всіх, хто проходить повз.