Найлогічніша притча з мораллю – коли брешуть чоловіки!

Найлогічніша притча з мораллю – коли брешуть чоловіки!

Одного разу дроворуб рубав дерево над річкою і впустив в неї свою сокиру. Він заплакав від горя, але тут з’явився сам Господь і запитав його:

– Навіщо ти плачеш?

– Як же мені не плакати, адже я тільки, що впустив в річку свою єдину сокиру і не зможу більше заробити на прожиток своєї сім’ї.

Тоді Господь узяв з річки золоту сокиру і запитав:

– Це твоя сокира?

– Ні, це не моя сокира, – відповів йому дроворуб.

Господь тоді дістав з річки срібну сокиру і запитав:

– Може, ось це твоя сокира?

– Ні, і це не моя сокира, – відповів дроворуб.

Нарешті, Господь дістав з річки залізну сокиру.

– Так, це тепер моя сокира, – зрадів дроворуб.

– Я бачу, ти чесна людина і дотримуєшся всі мої заповіді, – сказав Господь

– Візьми ж собі в нагороду всі ці три сокири.

Став дроворуб жити і поживати в достатку, але тут на жаль впала його дружина в річку. Він знову гірко заплакав. І знову до нього з’явився Господь і запитав:

– Що ти знову плачеш?

– Як же мені не плакати, адже в річку моя дружина впала.

Тоді Господь дістав з річки Сінді Кроуфорд і запитав:

– Це твоя дружина?

– Так, це моя дружина, – радісно відповів йому дроворуб.

Господь розсердився:

– Ти ж збрехав мені, як же так?

– Річ у тім, мій Пане, – відповідав дроворуб, – тут вийшло невелике непорозуміння. Відповів би я тобі, що це не моя дружина. Ти тоді дістав би з річки Клаудію Шифер, а я б знову сказав, що вона не моя дружина. Тоді ти б дістав мою дружину, і я б сказав тобі, що ось вона і є моя дружина. Ти б віддав мені тоді всіх трьох, і що б я став з ними робити? Я б не зміг їх усіх прогодувати, і ми всі четверо були б нещасні.

За матеріалами