Таємне завжди стає явним. Історія про одну зраду
У нас з чоловіком одна машина на двох. Якось я відчула в машині дуже дивний приємний запах. Пахло цитрусами, якоюсь сумішшю лимона і апельсина. Спочатку подумала про те, що може їжу яку на роботу брав коханий, хоча він не фанат подібних цитрусових. Запитала його про це, він підтвердив здогад. Хм, ну добре, може накручую …
У тому ж місяці на три дні їхала до сестри. Коли повернулася додому, виявила в спальні красиві сережки з білою перлиною. Чоловік зрозумів, що я їх помітила, і з радісним виразом обличчя закричав: – Сюрприз!
Сказав, що це подарунок, спеціально для мене приготував. А вуха у мене не проколоті. Як можна було це забути? Тут і стали підкрадатися нехороші здогадки, але через свою наївність я не могла об’єктивно дивитися на ситуацію.
Відкрилося все завдяки сторінці колеги чоловіка в інтернеті. Я просто сиділа на сайті і дивилася фотографії та сторінки різних знайомих людей, натрапила і на цю даму. Стала дивитися її фотографії, а там вона в цих самих «подарункових» сережках. І з іншими їх не сплутаєш, сережки старовинні і незвичайні.
Закотила чоловікові істерику, він на емоціях зізнався в зраді. Сережки дійсно забула та сама «просто колега». А в машині пахло парфумами цієї самої особи.
Погоджуся з тим, що я дуже наївна, хоч і спостережна. А й справді … диявол криється в деталях!