Фраза, яку треба знати кожній людині у віці за 50
З віком починаєш шукати стабільність у всьому. Почуття спокою й умиротворення схоже на відчуття щастя. Якщо ніхто не вибиває зі стану спокою, то це вже радість.
Енергетика низька, є втома від життєвих перипетій. Суспільство інших людей починає пригнічувати.
Починається діяльність з пошуку спокою. Причому це недалеко від істини так як ще Фрейд заявив, цитую: “Кінцева мета будь-якої діяльності людини – досягнення спокою.”
Виходить, що всі люди займаються тільки тим, що шукають стабільності і спокійної впевненості в майбутньому.
Все, що нас оточує починається використовуватися як джерело знань про майбутнє. Знати майбутнє, значить бути до нього готовим? Навіщо?
Для цього робляться прогнози експертів, ворожать на зірках, прагнуть до багатства з метою забезпечити собі фінансовий фундамент для дозвільного життя. Так минає все життя, але спокою немає і люди сподіваються що воно досяжне. А його немає.
А в житті треба звикати до іншого переконання. Причому в будь-якому віці. У віці після 50 років особливо.
Чомусь ця фраза викликає протест і опір. Поки людина жива потрібно бути готовим до змін. Місця проживання, роботи, кола знайомих. Все змінюється. Все проходить. Немає стабільності.
Одна розумна людина сказала, що людям треба вдосконалювати свій навик адаптації. По іншому ніяк.
До речі, людям у віці треба адаптуватися до двох фактів:
- Погіршується здоров’я
- І кінцівки життя.
Так що спокій нам може тільки снитися. Зміни це те, що постійно.