Вважав дружину винною в тому, що пішов наліво, але ситуація розвернулася проти мене

Вважав дружину винною в тому, що пішов наліво, але ситуація розвернулася проти мене

Шлюб наш переживав найгірші часи з усіх, що були: дістала битовуха, дитячі крики і сварки не припинялися. Я вирішив зрадити дружині, але винуватою вважав її, з вічним запахом супу від волосся. Я перестав відчувати себе мужиком.

На роботі як раз стажист з’явилася, повна життя, апетитна, радісна весь час. І знаходила ж сили мене слухати, я їй – квіти-кафе, все до того йшло. Ну а дружина стандартний набір вислуховувала, про СТО, про те, що комп’ютер ремонтую сусідові, що на роботі аврал.

Тим часом квіти і цукерки набрали критичну масу, співробітниця запросила в гості на чашку кави. Кава в суботу, з домашньої кавоварки, я мужик! Я переможець! Всі ми полігамні! Відчуваючи себе героєм, повернувся з роботи, знервований, гормони кипіли, мозок вже малював картини розпусти.

Вдома – стандартний набір, дружина втомилася, діти розбомбили будинок і сплять, битовуха, суп. Жінки розумніші, ніж ми думаємо, мою задоволену фізіономію дружина помітила, хоч і не психолог. Правда, не сказала ні слова, поставила на стіл суп, відбивні з салатом, чай налила. Сказала, падає вже, спати піде, посуд веліла залишити в раковині. Пішла, залишила одного вечеряти.

Я наївся, сходив в душ, повертаюся в спальню, настрій бойовий, завтрашнім побаченням з вечора розігрітий. А дружина моя як впала, так і заснула. Фартух не зняла, волосся не розпустила, навіть макіяж змити не вистачило сил. А поруч – фотоальбом. Старі наші фотографії. Взяв погортати, спати-то не виходить, від адреналіну аж підкидає.

Лежу поруч з дружиною обридлою, і дивлюся тут же, якою вона була, поки не набридла. Свіжа, яскрава, спонтанна, повна життя. Часи наші безтурботні до весілля, вона тоді радісна весь час була. Я поруч такий же задоволений, прямо життя кипить на тих старих фотках.

І як накатило, адже пам’ятаю, як закохався в неї до нестями, як ганявся, квіти клумбами тягав і цукерки, як до ранку про неї думав. Аж заплакав, соромно сказати.

Крутився, в загальному, до ранку, не спалося мені вже. Думав про дружину мою, і про завтрашню пригоду, про дітей і побут, та багато про що передумав. І все б віддав, щоб завтра нікуди не ходити, щоб колишню дружину повернути, ту, що духами пахне, а не супом.

І зрозумів.

Адже можу ж себе як раніше вести. Адже вона теж не хлопця з фотографій бачить. Вічно на роботі втомлений, пиво-футбол, давай сама … А що вона сама-то? У кафе себе зводить, поки я туди вожу дівчину з роботи? Сама собі сюрприз влаштує, поки я “каву” пробую чужу?

Загалом, в 5 ранку я матері зателефонував, прилаштував онуків на вихідні. В інтернеті квіти замовив, розкішний букет. І пішов сніданок готувати. Дружина – пташка рання, але я випередив, приніс прямо в ліжко їй модні панкейки, рецепт теж в інтернеті знайшов.

Дружина навіть розгубилася, але видно було, як рада. А я на неї дивився, як дивився всю ніч, на косметику її розмазану, на розпатлане волосся і рідне улюблене обличчя. А як вона квітам зраділа!

Днем почав стажист надзвонювати, і соромно ж мені було сказати що не прийду. Скидав її дзвінки один за іншим, але знав, так правильно. Не доведеться більше по кутах ховатися, а гроші за квіти-цукерки краще дружині віддам, на манікюр їй давно пора, та й взагалі, сама знає, які там їй жіночі штучки потрібні.

До вечора вона вже після салону красувалася в кафе зі мною, на наступний день в кіно вибралися, і погуляли, качок погодували, як до дітей ще.

Загалом, буквально за пару днів ожила моя дружина. І на кожен мій добрий жест така віддача, що жоден лівак не зрівняється. Щаслива жінка, вона ж усіх навколо щасливішими робить, перевірено.

За матеріалами