Сім’я сина завжди була для мене в пріоритеті, але як тільки я зібралася подарувати їм квартиру, невістка проявила свою суть
Коли синок одружився, ми жодного разу не посварилися з невісткою. Я точно знала, тільки дурна мати буде сваритися, поки син не почне її уникати. Якщо ставитися до нової дочки по-доброму, і син буде доступний для спілкування, і внуки з’являться на моїх очах.
Загалом, вона теж здавалася славною дівчиною, так що ми порозумілися, часом звичайно доводилося і терпіння проявити, і закрити очі на дещо. Після пологів вона загриміла в стаціонар, так що і внука новонародженого довелося самій виходжувати замість матусі.
У ті непрості дні, поки дівчинка наша одужувала, я вирішила, що віддам їм свою квартиру, тільки трохи пізніше, як невістка призвичаїться з дитиною управлятися, їм своя квартира набагато потрібніша, а мені одній хороми куди?
На вулицю я не збиралася, зрозуміло. У мене просто ще одна квартира була, здавалася в оренду. Але якось так вийшло, що друга вагітність у невістки настала занадто швидко, буквально кілька місяців від перших пологів. І я все поруч, все допомагаю.
Але зрозуміло одне: скоро парі потрібно більше місця, а тут їх квартира двокімнатна чекає. Різниця між дітками зовсім невелика виходила. Невістка якось ділилася зі мною, що може і не потрібно було залишати, потрібно було спершу весь матеріальний тил забезпечити, вона хвилюється дуже.
Загалом, я тоді у відповідь на її слова ніби як сама наполягла зайняти мою другу квартиру та народжувати собі без турбот. Ось і вийшло, що невістка мене ніби й не просила ні про що, мені ж ще й умовити її було потрібно.
Невістка моя, Настюша, виглядає такою чутливою, так легко її схвилювати. А на хвилі гормонів і вагітностей все на них списується. За словами вона взагалі перестала стежити, часом може накричати, на порожньому місці цілий логічний ланцюжок вибудувати для скандалу. Синові грубить, але це їхня справа. Почала і на мене зриватися.
Я все очі закривала, вуха затикала, практично два роки вагітною відходити, з невеликою перервою, і то з годуванням.
Хто б знав, що справа-то не в вагітностях.
День народження я святкувала зовсім недавно, серед постійної метушні, дитячих сліз і істерик Насті захотілося трохи відволіктися. На ресторан я не стала розмахуватися, але організувала домашні посиденьки, наготувала, накрила стіл красивий, прикрасила – душею відпочила. Прийшли подруги, родичі, посиділи, поговорили про все.
Діточки мої почали збиратися раніше всіх гостей, адже їм ще дитину купати і укладати. Я набрала їм гостинців, торт поклала, салатів, закусок, адже і готувала з розрахунком на них. Син пішов прогрівати машину, невістка прощалася, збирала дитячі дрібнички по квартирі, щось загубитися встигло.
І ось так вийшло, що і мобільник її теж загубився, вона шукає мовчки, допомоги не просить. Я кажу, давай наберу тебе, почуємо.
А Настінька моя щось зніяковіла, каже, так знайду, ось же я його тільки що бачила, не дзвони, мама. Але я побоялася, дитина спітніє перед вулицею і набрала, звичайно. Телефон відразу знайшовся. По звуку огидного підвивання гавкаючої собачки. Мерзенні верески стояли на мій дзвінок. І все це слухали мої друзі і гості.
Наостанок телефон мовчки взяла, і так же пішла, мовчки, не сказавши ні Спасибі, ні До побачення. А мені і побачення більше не хотілося, немов все свято закреслили і брудом заляпали. Подружки намагалися говорити, що всі невістки такі, але я навіть пояснити не могла, як же мені сумно було.
Адже справа не тільки в Насті. Адже син мій це чув кожен раз, і дозволив їй. Адже він тепер сам бачить, як важко дістаються діти, їх народження, їх виховання – він знав, як мені було одній його тягнути – і мовчки слухав ці дзвінки, скільки разів?
Як жити далі?
Вранці син подзвонив розповісти про ремонт, при цьому ніби не в курсі був. А я йому сказала з’їжджати, не треба ніякого ремонту. Всі питання Настюші.
І ось тепер мене докоряють тричі на день, діти адже вже налаштувалися, а я тут з образою зі своєю. Немов би вже відібрала у них власне житло. Дзвонить тільки син, Настя взагалі не з’являється. Але я вирішила твердо, адже навіть вибачень не почула. Так що нехай самі своїх дітей ростять, як я колись.