Зізнаюся чесно, даремно я дозволила чоловікові звільнитися

Зізнаюся чесно, даремно я дозволила чоловікові звільнитися

Кілька років тому я вирішила звільнитися з роботи. Причин тому було декілька: вимоги непомірні, зміїний колектив, неоплачувана переробка і постійний режим авралу.

Я згадала, що у мене диплом філолога і вирішила зайнятися домашнім репетиторством. Чоловікові сказала, що ці 10 000 я і вдома зароблю І дійсно, не встигла дати оголошення, як тут же почалися дзвінки.

Учнів набрав швидко і навіть більше, ніж очікувала. І хоча була ніби як весь час вдома, втомлювалася сильно. Отримувати я стала навіть більше, чим на роботі, правда ненабагато, але все ж.

Тим часом грянула чергова криза і у чоловіка на роботі пройшли масові скорочення. Він тоді був інженером, його залишили, але «навісили» в зв’язку з нестачею співробітників ще й інженера з техніки безпеки, і ще щось (вже не пам’ятаю).

А зарплату залишили колишньою. Обов’язків у нього стало набагато більше. Я, як могла, допомагала, оформляла папки з техніки безпеки, робила якісь там розрахунки, допомагала складати звіти та інші документи.

Чоловік все одно почав нити, що так втомлюється і стільки роботи, і, напевно, буде звільнятися. А ці гроші на приватних замовленнях запрацює.

Я його підтримала, тим більше, що час від часу всякі пропозиції підробити йому надходили, але він рідко погоджувався, бо через роботу часу не було. Перший місяць було всього два замовлення, і отримав він майже в три рази менше, ніж на своїй роботі.

З другого місяця шабашок стало більше, і через півроку наш бюджет поповнився на пристойну суму. Але поступово мій чоловік став «ловити расслабон» під приводом, що за це він не візьметься – там надовго, за це теж – платять мало, той клієнт йому не подобається, а тут за деталями в інше місто їхати треба і т.д.

Зрештою, чоловік майже безвилазно став сидіти вдома і грати на комп’ютері, перестав навіть голитися, грошей відповідно теж в будинок не приносив.

Як тільки я заводила розмову про роботу, весь час були якісь відмазки. А потім взагалі просто відмовчувався або починав кричати. Спосіб життя у нього теж сильно змінився: всю ніч він грав в свої стрілялки, спав до обіду, потім їв, потім знову грав, їв, спав – і так по колу.

За цей час йому не раз дзвонили з колишньої роботи і пропонували повернутися, але він же скуштував принадність свободи і відмовлявся, гордо розповідаючи всім нашим знайомим, який він фахівець, його цінували, а тепер назад він не повернеться.

Загалом, це, мабуть, і стало головною причиною нашого розлучення.

За матеріалами