Мій чоловік вирішив виростити цибулю на підвіконні, ну точніше ми так з донькою подумали
Мій чоловік – чудова людина, але як всі чудові люди має ряд примх. Наприклад, ніколи не поїде на маршрутці, якщо до місця призначення ходить громадський транспорт. Вважає, що дарувати квіти – дурість. Краще купити дружині ковбасу. У будній день варену, у вихідні напівкопчені, а на свято можна побалувати і сирокопченою. Загалом, зовсім не романтик.
В один з похмурих січневих днів на кухонному підвіконні з’явилися два квіткових горщика. А в них дивним чином пробивалася цибуля. Ніжні стрілочки тяглися до світла, пахло весною. Треба сказати, що помітили ми з донькою цю пишність не відразу, а коли паростки досягли сантиметрів п’ять.
Кожен день ми, як два коти, обнюхували горщики, хотіли з’їсти весну негайно. Але ми ж люди розумні, вирішили почекати, поки чоловіка не буде вдома і цибуля стане більшою, хоч чуть-чуть. Чоловік б точно не дав зробити свято живота з таких маленьких паростків.
Нарешті настав день, коли ми вирішили йти на темну справу. Все складалося вдало – чоловік на роботі, цибулю підросла. Дочка швидко спорудила салатик: помідори, огірочок, перчик і цибулька, додали часник, полили олією і з’їли.
На наступний день чоловік помітив сліди злочину. Він вигукнув:
– Де мої рослини?
– Не лайся, але ми з’їли цибулю.
Його очі округлилися, обличчя набуло вигляду крайнього подиву.
– Кохана, ви з’їли НЕ цибулю! Ви зжерли свої квіти, які я з любов’ю вирощував на восьме березня! Вам вирощував! Хотів зробити сюрприз! Пізньої осені викопав на дачі цибулини нарцисів, потім робив їм штучну зиму, потім весну. Все по книзі. Точно розрахував час. Хто з нас не романтик ?!
Що тут можна заперечити. Що ж. Якщо жінка в квітковому горщику бачить тільки їжу, то найкращий подарунок для неї все-таки – ковбаса.