Сусіди дивувалися, навіщо йому стільки пляшок. Але коли побачили результат, ахнули!
Якщо ви думаєте, що про будинок з пляшок можна прочитати тільки в фантастичних казках, то помиляєтеся. Існують на світі ентузіасти, які успішно використовують скляні пляшки в якості будівельного матеріалу.
Є й такі вмілі будівельники, які не тільки самостійно звели “пляшковий будинок”, але і живуть в ньому досить довгий час. Одним з таких “чудо-будівельників” є Володимир Сиса. Справа в тому, що Володимир, який проживає в дачному селищі під Запоріжжям, цілих двадцять років мріяв про власний будиночок з скляних пляшок. Йому, нарешті, вдалося здійснити свою давню ідею.
Перший “скляний будинок” був побудований в Сполучених Штатах. Легенда свідчить, що творець будинку Вільям Пек був любителем пива. Ось чому чоловік в якості матеріалу для зведення будинку вибрав саме пляшку.
Будинок Вільяма виявився досить міцним. Його знесли тільки в 1980 році. А відома фірма Heineken, яка займається виробництвом пива, навіть почала випускати пляшки в формі цегли.
Володимир Сиса в одному німецькому журналі прочитав про існування цих чудових будинків. З тих самих пір він і вирішив, що одного разу сам стане власником подібного житла.
Володимир почав будувати будинок в 1980 році, коли придбав ділянку. У той момент він зібрав вже 4000 пляшок з-під шампанського.
Процес збирання пляшок відняв у чоловіка чимало часу. Одну частину Сиса придбав з пунктів прийому склотари, іншу більш велику частину він отримав від своїх друзів.
Жодне застілля у знайомих Володимира не обходилась без пляшки шампанського, оскільки вони всі знали про плани чоловіка. Його сусіди теж не залишалися осторонь і приносили пляшки під хвіртку.
Звичайно, крім збирання пляшок, Сиса ще активно займався своїм проектом, розробляв технологію будівництва. В процесі з’явилося необхідність придбати і інші матеріали.
З’явилися і деякі ускладнення. Справа в тому, що пляшки сучасного виробництва відрізнялися від радянських пляшок. Нові виявилися тонше старих. Володимир цю проблему вирішив наступним чином: він вирішив не змішувати їх. Одну стіну він зводив з радянської склотари, а іншу – повністю з сучасної.
Сисі за весь час будівництва допомагала його вірна помічниця – дружина Людмила. Вона мила пляшки і перевіряла їх цілісність. У процесі ж будівництва вона робила підсобну роботу, оскільки Володимир не дозволяв займатися жінці важкою працею.
Людмила була музою Володимира. І на золоте весілля він підніс їй “новоспечений” будинок мрії.
Нині подружжя щасливо проживають в своєму особливому гніздечку. Закочені в бетон пляшки досить міцні і їх важко розбити. Вони створюють ефект повітряної подушки, яка в зимовий період тримає тепло в будинку, а влітку в будинку досить прохолодно.
Людмила кожен день милується своєю “пляшковою вежею”. Вона каже, що в ній чудово ростуть квіточки і огірочки. Вона навіть хоче перетворити її на повноцінну оранжерею.
Цим чарівним будинком цікавляться багато. Родині навіть кілька разів пропонували величезні гроші, щоб вони погодилися його продати. Але вони категорично відмовляються.
Недалеко від будинку чоловік також побудував сауну, і в даний момент йде процес будівництва басейну. Крім того, Сиса на території ділянки побудував алею з тих же скляних пляшок.
Для того щоб перетворити свою мрію на дійсність, чоловікові треба було попрацювати цілих двадцять років. На будівництво пішло досить багато цементу й понад сім тисяч пляшок. Незважаючи на це, Володимир стверджує, що результат перевершив всі очікування.
Кілька років тому співробітники чоловіка приколювалися над його задумкою і вважали, що він займається нісенітницею. Зараз же про незвичайний будинок Сиси знає весь світ.