Завдяки особливому підходу до виховання японські діти ніколи не вередують
Побувавши в Країні висхідного сонця, кожен з нас відзначив би неймовірне взаєморозуміння різних поколінь. Малюки відрізняються ідеальним вихованням, дорослі стримані і спокійні, а бабусі й дідусі справедливі і уважні. Гармонія в японських сім’ях панує вже багато століть, завдяки усталеним традиціям, пов’язаних з вихованням.
З давніх-давен в Японії так склалося, що дитина була повністю надана матері. Це і зрозуміло, адже кілька століть назад не існувало дитячих садків і поняття “залишити дитину бабусі”. Мама працювала з малюком на руках, навіть якщо праця була важка. Дитина слухала, як мама розповідала про свою працю і пояснювала, для чого це потрібно. Згодом японські діти швидко вчилися говорити.
У чому особливість такого підходу?
З раннього дитинства дитина відчуває свою значимість, адже вона з пелюшок приймає у всьому участь, знає про всі дорослі справи і питання. Вона розвивається і пізнає світ.
Багато японських жінок вважають за краще такий метод виховання безлічі нових: дитина завжди знаходиться поряд з мамою.
Як і в багатьох країнах, в Японії є можливість з самого раннього віку відправити малюка в садік, однак це вважається ганьбою. Мами, як правило, до трьох років виховують дітей самостійно, без допомоги батьків. У три роки малюк йде в садок.
Головний упор в вихованні дітей, що батьки, що нянечки роблять на почуттях – власних і почуттях оточуючих. Причому це можуть бути як люди, так і тварини і навіть предмети. Наприклад, за зламану машинку дитину не стануть лаяти, а лише розкажуть, що їй було дуже боляче.
Складається враження, що дітьми в японських сім’ях займаються тільки жінки, але це далеко не так: чоловіки завжди беруть активну участь в їх житті.
Основні позиції у вихованні дітей у японців.
- Не кричати, пояснювати спокійно.
- Не повчати за допомогою нотацій.
- Не карати за допомогою фізичної сили.
Головні якості, які освоює будь-яка японська дитина:
- Завжди залишатися ввічливим.
- Виявляти увагу до інших.
- Вести себе так, щоб не доставляти нікому незручностей.
Так як же чинять японці, коли дитина все таки не послухалася?
Багатьох батьків цікавить, яким чином найефективніше вплинути на дитину, щоб вона припинила пустувати. В Японії крики і покарання – не метод. Дитина все розуміє завдяки інтонації і погляду.
Діти чудово розуміють по поведінці батьків, що вони чимось незадоволені, і намагаються виправити своє становище, каються і соромляться.
Основна особливість японських сімей полягає в тому, що дітей оточують турботою і увагою з раннього дитинства і на все життя. Дитина росте і одночасно з цим дізнається, як влаштований світ і суспільство. Так, ця система не вписується в методи виховання практично жодної іншої країни. Але багаторічний досвід говорить про те, що він має місце бути, так як японці дуже виховані, законослухняні і приємні в спілкуванні.