Весілля було розписане по хвилинах, гості в шоці, наречена в сльозах
Листопад, на мій погляд, не найвдаліший час для весіль. Але Свєта і її чоловік в минулому році захотіли саме так.
Весь захід передбачався в приміщенні, вони не хотіли їздити, як божевільні по мостам, заїжджати в пам’ятні місця, для фотографій організували спеціальну зону в банкетному залі, тому питання яка за вікном погода стало не актуальним. Але весілля якось відразу не задалася, а вчора я дізналася що вони розлучаються.
Хочу розповісти про їхнє весілля, це було саме незвичайне весілля на якому я була. А одружень я відвідала багато, у мого чоловіка величезна кількість родичів.
Світлана і Борис готувалися до цього весілля мало не рік. Світлана хотіла продумати все до дрібниць, одержима весіллям, я б так її назвала. Придумано було все, від місця до серветок. Світлана змінила 3 організаторів.
За півроку гості були повідомлені, що колір настрою синій. Тобто всі повинні бути в цьому кольорі. Гаразд, багато так вже робили, я, була і на червоному весіллі, і два рази на синьому. Так, що це не є оригінальним. Мене це спочатку обрадувало, у мене було шикарне синє плаття.
Але потім виявилося, що Свєта затвердила не тільки колір, але і його відтінки. Гостям потрібно було підібрати наряд згідно з деякими відтінками синього, а точніше блакитного.
Загалом, довелося мені шукати нову сукню. Але я тільки цьому обрадувалась, нове, гарне плаття.
Список подарунків теж вивісили в групу. М’яко кажучи, не дешеві, та ще й не скрізь знайдеш, що вони просили. Але на щастя, було підписано, що можна і грошима. Так ми з чоловіком і зробили.
Всі гості чекали це весілля, адже передбачалося щось неймовірне. Коли ми урочисто прибули на це весілля, то виявилося, що наречена ще не готова. Щось там було з зачіскою, сукнею. Хоча все було нормально, наречена просто нервувала. Але вона довела ці дрібниці до такого масштабу, з серії все весілля треба переносити. Але на щастя, її батько як дуже спокійна людина зміг її заспокоїти.
Потім почалося щось дивне. Весілля було розписане буквально по хвилинах. Причому всі дрібні деталі були обов’язкові. Якщо гості плуталися, наречена злилася. Той не там встав, цей не туди пішов. Виявляється нам всім посилали план весілля, де все по часу. Але природно, ніхто всерйоз не сприйняв, що весілля буде нагадувати нагадувати військові навчання.
З’ясувалося також, що половина гостей прийшли не у відповідності з обраними відтінками, знову сльози нареченої.
За підсумком, ніхто толком не відпочив, адже ми як солдатики виконували вказівки ведучого та організатора весілля. Все повинно було красиво, вишукано, але наші люди до такого не звикли. Замість цього гості хотіли випити, закусити, привітати молодих, потанцювати, і взяти участь в безглуздих конкурсах. На що наречена образилася, і сказала, що ми дурні, і нічого не розуміємо в сучасному стилі весілля.
Вони з нареченим пішли. Але оскільки ресторан був проплачений до ранку, гості не розгубилися і продовжили веселощі самостійно.