Пам’ятаю, батькові подарували коньяк «Наполеон», я його випив, а замість нього налив чай
Пам’ятаю, батькові подарували коньяк «Наполеон», я його випив, а замість нього налив чай. А через два тижні привів наречену знайомити.
Ну, мати накрила на стіл, а батько поставив дві пляшки: горілку і коньяк і говорить: «Пригощайтеся! Нам, – каже, – з сином по-чоловічому горілочки, а нашій гості – коньячок! »
Передбачаючи щось погане, я вже думав, як буду виплутуватися з настільки незручного становища, але того, що сталося далі я взагалі не чекав!
Ну, випили ми, мати з батьком дивимося на наречену, а та перекинула чарку і – хоч би що!
Мати почервоніла і каже: «І часто ви так п’єте?» Наречена каже: «Кожен день».
Батько крякнув і каже: «Задоволення дороге!» Наречена каже: «Ну, на це гроші завжди знайдуться!»
Я голосно кажу: «Може бути, телевізор подивимося ?!»
Батько каже: «Тут цікавіше, ніж в телевізорі!» І наливає нареченій ще.
Вона бере двома пальчиками чарку і каже: «Взагалі-то я з таких маленьких ще не пила».
У матері зі столу ніж впав. Я кажу: «Мужик прийде». Батько каже: «Вже прийшов!»
А наречена випила і каже: «Я так боялася до вас йти, думала не сподобаюсь». Батько ввічливо каже: «Загалом-то сподобалися, от тільки п’єте чи не забагато?»
Наречена каже: «Чарка маленька, а якби ви відразу налили мені кухоль …»
Батько каже «Це ж пів моєї зарплати!» Наречена каже: «Ви що, так мало отримуєте ?!» Батько каже: «А ви?»
Наречена каже: «Досить, щоб ми з мамою щовечора пили!»
Мати, діставши ніж, тепер впустила вилку. Я кажу: «Жінка прийде!» Батько каже: “Не дай Бог!”
А наречена каже: «У нас сімейна традиція: збираємося разом і п’ємо! Тільки ми любимо, щоб він був гарячий! »
У матері тарілка впала. Я кажу: «На щастя!» Батько каже: «Воно вже тут!» Мати каже: «І велика у вас сім’я?»
Наречена каже: «Ще бабуся і сестра, а батько від нас пішов – він пив багато!
Мій батько каже: «А ви, значить, не багато ?!» Наречена каже: «Ну, чашки дві випиваю».
Він каже: «Це ж півпляшки!» Наречена каже: «Ну і що, головне, ввечері нічого не їсти!»
Мати каже: «Так ви і без закуски ще ?!» Наречена каже: «Ну чому, у нас варення».
Батько каже: «Його добре з лимоном». Наречена каже: «З лимоном у нас бабуся п’є. Вісімдесят років, а поки не вип’є, спати не лягає! »
Тут батько встав і каже: «Приємно було познайомитися». Наречена каже: «І мені теж. Дякую за чай!”
«Який чай ?!» – Вигукнув батько. І тут тільки все зрозумів.
Подивився на мене вовком, а я кажу: «А що він стоїть і стоїть півроку, я і випив, щоб він не прокис!»
Але думаю, що вимовив я це непереконливо, тому що запотиличник я все-таки отримав!