У пологовому будинку бачили всяке, але породіллю – мою сусідку запам’ятають особливо

У пологовому будинку бачили всяке, але породіллю – мою сусідку запам’ятають особливо

Першу дитину ми з сусідкою народжували практично одночасно.

Так що опинилися з різницею в два дні в одній палаті. Але якщо я заздалегідь знала, що піду на кесарів, і на той момент вже народила – Свєтку тільки привезли, і народжувати вона збиралася сама.

В принципі, протипоказань ніяких у неї для цього не виявили, та й дівка вона була міцна, хоч і невисока – фітнесом серйозно займалася, на плавання ходила, у свій час навіть штангу хотіла потягти, але швидко кинула, фігуру не хотіла зіпсувати.

Загалом, підходить її час народжувати. Лікарі знають, що дитина досить велика. І запитують ще раз:

– Світлано, ви точно вирішили народжувати самі?

– Сама, сама! – впевнено говорить вона.

І її почали готувати до пологів. Дитина дійсно була велика, і під час сутичок намучилася вона серйозно. Народила тільки під вечір – хлопець опинився на 4 кг 200 гр. – і перший раз за багато днів вона спокійно заснула.

А на наступний день у нас в палаті з самого ранку намалювався якийсь новий мужик. Ну, раз в палаті і в білому халаті – доктор з нової зміни, мабуть, вирішили ми. А він поглядом нас окинув і питає:

– Це з вас хтось вчора о 22.00 народжував?

Час пологів було Светки. Вона чесно і з хвилюванням відповідає:

– Я народжувала, доктор. А що, не так щось ??

А мужик їй на це, з інтересом так оглядаючи її невисоку фігурку:

– Я не лікар, я брат лікаря, який у вас пологи приймав. Брат попросив подивитися дещо і полагодити. А я вже 20 років як зварювальником працюю. І після того, що побачив – просто глянути хотів. На ту «маленьку жінку», яка на пологовому кріслі обидва залізних поручня з коренем видерла !!!

Джерело