«Виховай як свою»: приголомшлива історія, яка перевернула життя моєї мами
Мама розповіла мені цю історію п’ять років тому. Мені тоді було вісімнадцять, і я відчайдушно пишалася своєю дорослістю. У той день мій світ перевернувся … Такого я просто не очікувала!
Мама була вагітна мною і лягла на збереження. Термін у неї був уже великий, наближалася дата пологів … Було страшно. На вулиці – божевільні морози, скоро Різдво. Думала, не дотягне до Меланки і буду я Марією.
Перші кілька днів мама лежала сама в двомісній палаті. Їй було трохи нудно, але вона справно готувалася до пологів і тихенько вишивала ікони хрестиком. Медсестри забороняли їй таке робити, але мама дуже хотіла встигнути закінчити роботу до мого народження.
Наприкінці тижня до неї в палату поклали жінку. Вона була на років десять старше матері. Мама спочатку зраділа, але потім помітила, в якому важкому стані її сусідка. Та добу пробула в нестямі, лише через день відкрила очі. Всю ніч мама прислухалася до її дихання і все переживала, чи все з нею добре.
Жінки розговорилися. Сусідку мами звали Анна. Вона була родом з глибокого села. У неї не було ніяких родичів, залишилася круглою сиротою. Та й чоловіка у Ані не було … Моя мама не особливо лізла з питаннями, а її сусідка і не хотіла торкатися цієї теми.
Анна чекала первістка. Вона дуже хотіла цю дитину і прекрасно розуміла, що в її віці вагітність – маленьке диво. Ганні в той момент було сорок чотири, хоч виглядала вона значно молодше. Моя мама була молодша Анни не на десять, а на цілих двадцять років.
Медсестри неохоче підходили до Ані. Вони зневажливо ставилися до сільської жительки. Анна була на восьмому місяці. До пологів теоретично ще далеко, а практично малюк постійно просився назовні, чим дуже стурбував свою матір.
Зовні селюка в Ганні видавали тільки її великі руки. Було видно, що вони звикли до важкої роботи. А так вона була дуже симпатичною і миловидною: зелені глибокі очі, пшенична коса до пояса, легкі зморшки під очима і безліч веснянок. Говорила вона спокійно і розмірено, на чужу думку уваги не звертала, на шпильки не реагувала. Дуже скоро вона стала для мами старшою сестрою, якої у неї ніколи не було.
Мама дуже поважати Аню за її сильний характер і доброту. Вона просила тата приносити всяку смакоту і для неї. Аня як дитина раділа мандаринкам і шоколадкам. А такої смакоти, як манго, вона взагалі ніколи не перебувала. Зате Анна прекрасно знала, як вести домашнє господарство. Вона все докладно розповідала моїй мамі і хвалила її рукоділля.
– Добру справу робиш, Нюра! – говорила вона, дивлячись на поки ще не повністю вишиту ікону.
Все було добре, жінки чекали появи своїх дітей і вже встигли обмінятися адресами, щоб їздити один до одного в гості, але раптом сталося нещастя. Тієї фатальної ночі мама прокинулася від якоїсь метушні. Лікарі забирали Анну на каталці, а та прискорено дихала і нічого не говорила. Насилу мама заснула.
Вже під ранок їй приснився дивний сон. Неначе вона сидить на своїй кухні і закручує огірки на зиму. Навколо багато сонячного світла, а з двору доносяться дитячі голоси. І тут в кухню заходить Анна в легкому білому платті.
– Я прийшла попрощатися, Нюрочка. Стала ти мені за цей короткий час, як сестра рідна. Шкода, що розлучать нас тепер. Ось тільки дочку мою мені не дозволили взяти з собою. Я прошу тебе, виховай її як личить. Я знаю, у тебе добре серце. У ньому для трьох дітей місце знайдеться! – і Анна розтанула, як сигаретний дим.
Мама прокинулася сама не своя. Вона відразу ж поспішила в ординаторську.
– Як там Аня? – запитала вона у медсестри.
– Немає більше вашої подруги. – опустила очі та.
– А як дівчинка? – злякано прошепотіла мама.
– З малятком все добре, хоч і недоношена небагато. А звідки ви знаєте, що вона народила дівчинку? – здивувалася медсестра. Але мама не стала нічого пояснювати. Вона відчула, що у неї відійшли води.
Весь час сутичок мама думала про слова своєї подруги. Чому троє дітей в серце? Адже у неї повинна була народитися перша дитина. Але через кілька годин все стало на свої місця. Мама народила двійню: мене і мого брата.
Папа був на сьомому небі від щастя. Не знав з якого боку підійти до нас. Але мамине серце було не на місці. Вона розповіла про дочку Анни татові. Найбільше мама переживала, що він не погодиться прийняти її і малятко теж виросте сиротою, як і її мати.
Але тато повністю підтримав рішення мами. Лікарі не були проти і записали дитину просто третьою дитиною, народженою моєю мамою. Таким чином ми стали трійнею.
Анна часто приходила до мами уві сні і давала життєво важливі поради. Один раз вона навіть врятувала мого брата від смерті. Він захворів застудою, але температура трималася досить високою. Уві сні до мами прийшла Аня і попросила її негайно їхати до лікаря, тому, що хлопчик в небезпеці.
З ранку мама відразу ж виконала прохання покійної подруги. У мого брата виявилося приховане запалення легені. Ще трохи, і ми б не встигли …
Через вісімнадцять років батьки вирішили розповісти своїй приймомній дочці про її справжнє походження. Ставлення до неї у нас зовсім не змінилося. А наша названа сестра ще більше прив’язалася до мами.
Нещодавно вона вийшла заміж і поїхала в Америку. Часто телефонує нам і пише. Ми дуже сумуємо за нашою чудовою сестричкою, яка стала для нашої сім’ї справжнім подарунком на Різдво.