Отже: заправка, каса до бабусі йдуть два амбали. Публіка поділяється навпіл: одна дістає телефони і поп-корн, друга – в пошуках аптечки
На заправці трохи зависає каса. Всі клієнти стають глядачами. На сцені двоє. Бойова бабуся … ні … язик не повертається її так назвати. Доросла мем. Гарна постава, поставлений голос, впевнений погляд. Судячи з аурі – юність була міцна, ще до 90-х, в яких вона просто сміялася в обличчя епохи. З нею онук.
Явно виховується в японських традиціях – слова «ні або не можна» – заборонені. Але балувати – це не синонім «відсутності вимогливості».
Пацан років 8. Трохи скидається замашками на героя О’Генрі «Вождь червонопикий». Каса висить. Всі чекають. У бабусі легкий діалог-тролінг з онуком. Щоб було зрозуміло – асоціативно:
Бабуся – міцна блискуча рейка. Онук – гнучкий, верткий трос.
– Сходи в туалет.
– Може не треба?
– Може і не треба. Але зупинятися я не буду.
– А я в вікно!
– Зустрічний вітер.
– Я відкрию вікно в багажнику (мабуть у бабусі джип).
– Добре. Намочиш джинси – сам випереш і помиєш машину. (Пауза)
– лааадно … (пацан йде … повертається)
– Руки помив?
– Так!
– Навіщо брехати?
– Як, бабуля ????
– Лацкани сухі.
Пацан губами захоплено пережовує чи «твою мать», чи то «бл … ть» … йде-приходить.
– Може я піду погодую голубів?
– Іди. (Пацан йде, повертається з обуреним лицем)
– Там біля входу два дядьки курять.
– Вийди і скажи їм, що на заправці курять дебіли відморожені. Нехай затушать.
Він тікає зі щасливим лицем … повертається швидко … за ним двоє … такі … сильні … впевнені … міцні … демонстративно тримають сигарети в руках. Я б при зустрічі з ними – перейшов на інший бік вулиці. Погляд ліниво запитальний «… і … чо за … ну» далі буває за сценарієм.
Бабуся бачить їх візит. Публіка поділяється навпіл. Одна дістає телефони і поп-корн. Друга – в пошуках аптечки. Охоронець щось зосереджено розглядає за вікном.
– Якщо ви шукайте хто послав хлопчика – це до мене. Якщо почнеш лаятися матом – я тобі свисток сумкою розіб’ю.
– Чуєш, матуся … (його перебивають, як в школі, коли вчителька «накладає» залізними інтонаціями на дурні коментарі учня-хулігана).
– Ти не охренів, пасинок? Яка я тобі – матуся, полудурок, ти аморфний. Якщо ти думаєш, що своїм целюлітом мене пресанеш, то дико облажався. Рот навіть більше не відкривай. Ти все вже собі наговорив. Не тягни до дна свою частку, а то відповіси (пацан незворушно вибирає колу … бабуся на секунду до нього, не змінюючи напору:
– Візьми лайт, там цукру менше (повертається назад в монолог). Загасили сигарети обидва, і викинули. Ідіоти, прости Господи.
Як у Гоголя – німа сцена … один з хлопців раптом хапає телефон, і з діловим виглядом виходить … .другий за ним …
– Бабуся, а якщо я теж буду курити?
– Якщо ти будеш підтягуватися 25 разів, і ти не матимеш чим зайнятися, і нікуди витрачати гроші – обкурися. Тільки стілець витирай.
– Навіщо?
– Нікотин з попи сочиться.
– Бабуся, а як ви раніше листувалися, Айпадів і телефонів не було !!!
– На бересті, бл * ть (мабуть злегка закінчилося її терпіння).
Пацан щасливо посміхається. Касирка: «Каса заробила». Публіка аплодує.