Відпочиваючи біля моря, дівчина виявила золоте кільце. Неймовірно те, що сталося з нею через три дні після знахідки …
Дві подружки поїхали на море, заздалегідь забронювали номер в невеликому приватному готельчику. Чистенько, затишно, до моря 300 м, пляж дуже хороший, не переповнений, господиня чудово готує, та й по грошах – краще для студенток і не придумаєш. Загалом, плавали, загоряли, добре відпочили.
І ось, в останній вечір перед від’їздом додому, вийшли до моря – погуляти наостанок, подружка полізла ще поплавати, а я собі гуляю вздовж кромки води, і тут бачу – в піску щось блиснула. Дочекалася подружку, показала знахідку, радимося, що робити, вирішили – забираємо з собою, а потім спробуємо якось через інтернет знайти власника.
О шостій ранку сідаємо на потяг. В купе з нами жінка років 50-ти, розговорилися – вона теж в тому ж селищі відпочивала – син подарував два тижні курорту. Все відмінно, тільки трапилася у неї велика неприємність – обручку втратила, яке їй померлий три роки тому чоловік ще на весілля подарував. І описує точь-в-точь то колечко, що я знайшла.
Каже, дуже цінне воно для неї було, там ще ім’я чоловіка вигравірувано – Макар. А її ім’я – у нього на кільці. Воно тепер вдома в скриньці лежить. Перед смертю зняв і наказав берегти в знак любові. Розповідала ця жінка все зі сльозами в очах, я мовчки полізла в рюкзак, витягую це колечко і ставлю на стіл перед ураженої жінкою. Вона була неймовірно щаслива. По приїзду обмінялися телефонами, вона запрошувала в гості, пообіцяли зайти.
Через три дні до нас на знімну квартиру прийшла молода людина – син тієї жінки. Він прийшов подякувати за маму. І вирішив зробити нам з подружкою подарунок. Як ми не відмовлялися, але довелося
з ним йти в ювелірний салон – вибирати кожної з колечка. А я з Макаром тепер зустрічаюся.