Золота стаття від психолога Поліни Гавердовської: одного разу ти зрозумієш, що залишилася одна
Одного разу ти зрозумієш, що залишилася одна. Насправді ти завжди була одна, але це розуміння зазвичай запізнюється. Батьки вмирають, чоловіки змінюються, коханці зраджують, діти ростуть. Або ти сама йдеш від них тому, що вони тепер чужі.
Ламається те, що працювало ще вчора. Не важливо, що саме станеться, пам’ятай: самотність завжди за спиною, як зима. Зрілість – це здатність бути одною, не драматизуючи. Готуватися краще заздалегідь, я розповім, як.
Всіх, крім близької рідні можна замінити.
Ніхто і ніщо не буває в одному екземплярі. Впускайте нових людей в своє життя, навіть якщо не розумієш поки, чи є у вас спільне. Одного разу ти зрозумієш, що залишилася одна, і це врятує тебе.
Завжди пробуй нове.
Їжу, одяг, маршрути, гаджети, активності, фільми, книги, теорії і пояснення всесвіту.
Мозок зроблений з ледачої жуйки. Чим далі, тим більше він хоче гнутися в одних і тих же місцях, інші його звивини прагнуть зникнути. Не дозволяй йому припадати до одних і тих самих речей, задоволень, шляхів, способів і трюків. Завжди пробуй нове, особливо – коли тобі лінь, страшно або не хочеться. Одного разу ти зрозумієш, що залишилася одна, і це врятує тебе.
Пробач всіх, кого можна, інших забудь.
Забуття – краще покарання і найкращі ліки. І ніколи ні з ким не сперечайся, краще зроби манікюр.
Поспішати нікуди.
Все, що відбувається швидко, живе недовго. Якщо дійсно чогось хочеш, – зробиш. Якщо перехотілося, значить, було не потрібно. Ризиковані бажання і вчинки відкладай, даючи їм «відлежатися». Роби щось, у чому ти не впевнена, лише якщо бажання невідступно переслідує тебе довгий час.
Якщо дуже хочеш чогось, і вважаєш це правильним, роби.
Бажання і є життя. Давай бажанням жити всередині і стеж за ним. Якщо не зникло – слідуй йому.
Не здавайся, поки чогось хочеш.
Удача, це – досвід, тобто – кількість повторень. Будь-яка невдача – брак досвіду і компенсується досвідом. Сміливість і ризик – це досвід. Те, що часом виглядає, як нахабство – це досвід. Стійкість, терпимість, вміння прощати, стійкість і незалежність – все це досвід. Головне – не здаватися, поки чогось хочеш.
Ніщо не кінець, навіть кінець: все – лише течія.
Пам’ятай про це в розпачі, в горі, біля могили друга, читаючи лист коханого, який покинув тебе. Неодмінно буде день, коли ти скажеш: «І на краще!» (Особливо це стосується коханого ) Ніщо не кінець: одного разу ти зрозумієш, що залишилася одна, і ця думка врятує тебе.
Ніщо не кінець, але кінець близький.
І корисніше думати, що він – завтра. Тоді легше слідувати всім цим пунктам.
Роби що хочеш, але подбай про своє тіло, інакше воно несподівано помститься тобі.
Набудь звички питати, чого воно хоче, і виконувати це. Якщо ти ніколи не слухала тіло і не знаєш, як воно розмовляє, почни з простих речей на зразок лісових прогулянок, плавання або йоги. Далі все відбудеться само: тіло чекає, щоб його почули.
Останнє, про що варто хвилюватися: що подумають про тебе люди.
Люди думають в основному про себе, а також – про тебе, міряючи по собі. Тобто – вони не думають ні про тебе, ні одна про одну.
Бійся впевненості.
Впевненість – початок маразму. Сумнівайся, допускай інші варіанти, залишай відкритими шляхи відступу собі й іншим. Я сумніваюся в кожному пункті, який я написала. Але цю секунду, мабуть, все залишу як є. Одного разу я залишуся одна, і перевірю, чи врятує мене все це.
P.S. Це єдиний пункт, в якому я не сумніваюся: бережи друзів. Друзі – єдине, що варто накопичувати (мені поки вдається). Одного разу я зрозумію, що залишилася одна, а друзі тут же нагрянуть і скажуть: ти зовсім очманіла, у тебе ж є ми. І це правда!