Чому не можна слухати скарги: 4 ВАЖЛИВИХ ПРИЧИНИ
Усім нам знайомі люди, кожна розмова з якими зводиться виключно до обговорення їхніх проблем. А вони присутні завжди: у нещасного плакальщика постійні нерви з роботою/навчанням, особистим життям, улюбленим собакою, грошима, сусідами й паразитами у кишківнику.
Здавалося б, що ж такого у тому, аби вислухати чергову довгу трагічну розповідь про чужі проблеми? Неприємно, так, але ввічливість і гарні манери не дозволяють нам відкидати таких людей. Однак це спричиняє нам самим величезні втрати…
Звичайно, мова не йде про близьких друзів чи колег і про ваш відгук на їх потреби і заклик на допомогу.
То чому не можна слухати скарги?
Цей світ не терпить тих, хто постійно плачеться. Всесвіт підлаштовується під них і надумані дрібні проблеми перетворюються в реальні й серйозні. Одного разу почавши скаржитися, людина буде одержувати все нові й нові причини для цього.
А от чому скарги загрожують тому, хто вислухує страждальця.
1. Втрата життєвої енергії.
Ви помічали, що відчуваєте сильну утому після таких безглуздих розмов? Чужі скарги висмоктують із вас сили. До того ж вони здатні притягувати негатив не тільки до того, кого ви вислухали, але і до вас.
2.Проста маніпуляція.
Найчастіше той, хто скаржиться, робить це не просто так, а з корисливими цілями. Він розраховує на те, що ви відчуєте провину й незручність за свої успіхи, через що почнете пропонувати й виявляти страждальцеві всіляку підтримку й допомогу на шкоду собі.
3.Погіршення емоційного стану.
Нашій психіці доводиться нелегко після потоків негативу, нехай навіть чужого. Це призводить до почуття провини, негативних думок, занепаду сил, емоційному дизбалансу й навіть до порушень у роботі мозку.
4.Зміна погляду на життя.
Навіть якщо ви – непоправна оптимістка, чужі проблеми швидко змінять це. Ви навчитеся дивитися на світ крізь темні окуляри і згодом перестанете помічати все хороше, що вас оточує, перетворившись у такого ж скиглія.
Що робити?
Взяти себе в руки, сховати подалі ввічливість і навчитися ігнорувати скаржника. Це кращий засіб, який урятує ваші час, сили, енергію, нерви й мозок.
От кілька важливих порад:
намагайтеся звести до мінімуму контакти із вічними страждальцями;
не показуйте слабість – відмовтеся від співчуття, пропозицій допомогти й перестаньте переживати за тих, хто вічно і на все і всіх скаржиться;
встановіть особисті межі – навчіться казати “ні”, “мені не цікаво”, “я не прагну слухати монолог про проблеми” і “припини скаржитися”.
Боїтеся здатися грубою людиною? Що ж, можете залишатися м’яким і привітним для всіх. Але будьте готові, що всі навколо будуть зливати на вас негатив, не помічаючи вас самих, а ваша душа скоро стане схожою на смітник, переповнений чужими бідами.
Запам’ятаєте: ваше життя важливіше, аніж проблеми й скарги оточуючих. Звичайно, мова не йде про близьких друзів чи колег і про ваш відгук на їх потреби і заклик на допомогу.
А тому подумайте про все це і подбайте про себе і навчитеся ігнорувати “вічних страждальців”, ви відразу помітите, що життя стало світліше й радісніше!