Ось чому на старовинних фотографіях люди клали руку на плече

Ось чому на старовинних фотографіях люди клали руку на плече

Ще років 100 тому фотографія була рідкістю, а не настільки звичайним явищем, як зараз. І ті деякі фото далеких родичів або просто цікавих людей, природно, викликають у нас цікавість.

Звичайно, наші дні, коли техніка для створення фотографій доступна кожному і щодня робляться мільйони знімків, не порівняти з початком XX століття.

Але, переглядаючи старі фото, ми звертаємо увагу на дивні пози, коли люди тримають руку на плечі у інших людей, або стискають сторонні предмети, або просто тримаються за руки. Таке відчуття, що клієнти фотографа не знали, що робити з власними руками.

Хтось може подумати, що рука на плечі у родича означає вищу ступінь прихильності до нього. Але насправді це не зовсім так.

Справа в тому, що процес фотографування, який зараз займає частки секунди, в епоху зародження фотографії тривав від кількох хвилин до години. Природно, що навіть для людей з гарною фізичною підготовкою позування перед фотоапаратом було справою непростою.

Якщо людина перед об’єктивом починала рухатися або змінювати позу – фото виходило змазаним і все доводилося робити спочатку. Тому в фотоательє тих років був широкий вибір різних пристосувань для одиночних фото: етажерки, підставки і навіть скульптури, на які можна було обпертися.

Крім того, коли фотографія ще була в новинку, люди побоювалися камери або соромилися її. Тому багато хто дійсно не знав, куди подіти руки, і просто ворушив ними, то ховаючи за спину, то засовуючи в кишені, то складаючи на грудях. Природно, в такій ситуації говорити про якісне фото не доводилося.

Щоб зайняти руки, людині давали потримати якийсь предмет. Причому, судячи зі збережених фотознімків, фотографу було абсолютно неважливо, наскільки гармонійно клієнт з ним виглядає.

На спільних фотографіях можна побачити, як люди судорожно тиснуть один одному руки. Це був ще один спосіб зберегти незворушність і впевненість перед об’єктивом.

Коли на фото одна людина тримала руку на плечі іншої, це допомагало обом тривалий час зберігати рівновагу і не рухатися.

Таким чином позуючи вселяли якусь упевненість один одному. Адже колись зробити фотографію було цілою подією, яка запам’ятовувалася на все життя. Це в наші дні можна хоч тисячу фотографій зробити за день, і потім відібрати найкращі. Наші пращури про це й мріяти не могли. Тому ставилися до фотозйомки з усією серйозністю.

Якщо ти вважаєш статтю цікавою та пізнавальною – сміливіше поділися нею з друзями. Нехай вони трохи більше дізнаються про позування для фото.

За матеріалами Офигенно