Я рада, що я доросла до того, що усвідомила: сенсом любові є не закохати у себе людину
Те, що ми називаємо любов’ю, насправді егоїзм і інфантилізм.
Але ми звикли видавати бажане за дійсне і романтизувати свої власні недоліки. Подавати свої милі пороки з витонченою боку.
Коли ви хочете, щоб вас торкалися, пестили, стискали – це пристрасть.
Коли ви хочете, щоб про вас всіляко дбали, вирішували ваші проблеми, робили вам подарунки, забезпечували вас – це інфантилізм.
Коли ви хочете, щоб вас несамовито любили, жити без вас не могли, поділяли з вами весь свій час і відвели все інше на другий план – це егоїзм.
Коли ви хочете терміново народити дитину від конкретної людини – це біологія.
Коли ви хочете, щоб він терміново зробив вам пропозицію \ вона погодилася стати вашою дружиною – це залежність від громадської думки.
Коли ви любите – ви нічого не хочете. Ви просто любите.
Ви ходите по квартирі, чистите зуби, відправляєте робочі листи, купуєте хліб, п’єте чай, телефонуйте мамі – і одночасно любите ту людину. Він може бути в цей час де завгодно і з ким завгодно. Він може навіть не знати про те, що ви його любите. Різні проблеми відбуваються і далі, життя тече, як зазвичай, але все одно якось вам тепло на душі.
Так, це не практично, ірраціонально і дивно.
Але саме це і є любов.
Все інше – просто людські пристрасті.
Вибудовувати можна відносини, а не любов. Боротися можна за життя дитини, перше місце на конкурсі або свої права, але не за любов. Очікувати можна відповідальності за слова та вчинки, чесності або розуміння, але не любові. Любов – не має практичного результату. Потрібно просто навчитися називати все своїми іменами, і тоді все стане на свої місця.
Любов – це просто приємне тепло всередині вашого тіла.
І це краще, що мені доводилося відчувати.
За матеріалами cluber.com.ua