Чи можна зберегти любов на відстані
За часів студентства я зустрічалася з хлопцем. Виросли ми в одному місті, але волею долі вчитися роз’їхалися в різні. Між нами було майже 500 км. Не така вже й велика відстань, але бачитися ми могли тільки на вихідних: по черзі їздили один до одного в гуртожиток в гості.
Нашим відносинам заздрили всі знайомі: ми практично ніколи не сварилися, сотнями писали паперові листи і милі смс-повідомлення, годинами розмовляли по телефону. Причому говорили ми про все на світі: він пояснював мені тонкощі опору матеріалів і теоретичної механіки, а я могла розповідати йому, як варити борщ і пришивати ґудзики. Здавалося, цю любов не зможуть зруйнувати жодні перешкоди.
Так минуло півроку. Перші проблеми почали з’являтися на зимових канікулах, коли ми разом повернулися в своє рідне місто на Новий рік. Виявилося, що вживу нам дуже складно спілкуватися. Не так уже й легко знайти тему для розмови, якесь спільне заняття і цікаве проведення часу. Тоді нас врятували друзі. Ці два тижні ми практично щодня були у когось в гостях, практично не залишаючись наодинці.
Ситуація повторилася через півроку, тепер уже на літніх канікулах. Мій колись улюблений хлопець став для мене чужим: руки, губи, очі. Я відвикла від його дотиків і його запаху. Мені потрібен був тільки його голос, який звучав би на тому кінці дроту.
З’ясувалося, що і він відчуває те ж саме. У підсумку ми розлучилися. Деякий час ще продовжували періодично телефонувати, але скоро спілкування повністю зійшло нанівець.