Я запросила свекруха жити з нами, проте потім зрозуміла, що даремно
Я жила у щасливому шлюбі. У мене завжди були зі свекрухою хороші відносини. Жила вона далеко, а коли приїжджала в гості, завжди була дуже мила і турботлива.
Коли помер її чоловік, я сказала чоловікові, що ми могли б перевезти її жити з нами. Ми жили в великому 2-х поверховому будинку, так що місця було достатньо.
Спочатку все йшло добре. Однак, незабаром я почала помічати не дуже приємні речі. Чоловікові спочатку почала не подобатися моя їжа. Він став говорити, що я багато витрачаю і взагалі весь час висував претензії.
Я не розуміла, чому раптом він став агресивним по відношенню до мене. Адже ми 20 років вже живемо разом і ніколи ще такого не було. З чого це йому почав не подобатися мій борщ. Однак, якось я почула його розмову з матір’ю і тоді все стало зрозуміло.
Справа в тому, що вона маніпулювала сином. Вона так невзначай, красиво, вміло капала йому на мізки. Ось він і почав помічати мої недоліки. Точніше, шукав те, чого немає.
Минув ще якийсь час, і чоловік зовсім перестав їсти, те що готувала я. А список продуктів, які потрібно купити, тепер складала його мама. А я ніби була служницею в цьому будинку. Але це ще квіточки.
Мені, звичайно, хотілося налагодити відносини. Я намагалася донести до свекрухи, що її син вже давно не дитина. І ми вже багато років живемо в щасливому шлюбі. Однак, вона не хотіла цього слухати. Вона весь час робила вигляд, що у неї болить серце і хапалася за ліки.
Все це призвело до того, що чоловік розлучився зі мною і тепер я живу одна в маленькій квартирі. Мати все ж домоглася свого. А я думала, що роблю добру справу.