Син допоміг незнайомій бабусі, тепер він мільйонер
Люди, робіть добро і не тільки для своїх рідних і близьких. У світі так багато людей, які потребують допомоги. За всі ваші вчинки доля вас обов’язково віддячить.
Ми з самого народження нашого сина Сергія вчили, що потрібно ділитися і допомагати нужденним. Доброта – це те, що відрізняє нас від тварин. Без добрих вчинків не було б людей. Синок добре засвоїв наші уроки, завдяки чому став успішною людиною.
Історія ця, сталася два роки тому. Сергій в той час навчався в університеті, і на обід ходив в недорогу їдальню неподалік від навчального закладу. І, якось раз, слідуючи звичним маршрутом і смакуючи обід, наш син побачив дивну бабусю. Вона, дуже підозріло себе вела, плакала і ходила з боку в бік.
– Бабуся, з вам все добре? Що у вас сталося, може вам чимось допомогти? – спантеличено запитав Сергій.
– Загубилася я, хлопчина. Синок сказав мені чекати його біля будинку, я вирішила прогулятися і тепер не можу збагнути де я.
– А де знаходиться ваш будинок? – вирішив допомогти Сергій.
– Нічого не знаю, пам’ятаю він великий і червоний, високий такий …
Наш син приблизно уявляв собі, про які будинки каже старенька. Він взяв її під руку і повів її в бік елітних будинків з червоної цегли, яких в місті було небагато.
Вже на підході до потрібного кварталу, Сергій зрозумів, що не помилився. У дворі творилася метушня, багато поліцейських машин, і чоловік, який розмахував руками і кричав.
– Всі швидко шукати мою матір! Перекрийте дороги, зробіть все, щоб через годину вона була вдома!
Коли Сергій увійшов у двір, він покликав чоловіка:
– Ви не цю бабусю шукайте?
Чоловік з усіх сил помчав у бік нашого сина і бабусі, одразу став дякувати Сергію, мало не зі сльозами на очах.
– Спасибі тобі, хлопче. У мене мама старенька вже, навіть не уявляю, що могло б статися, якби ти не знайшов її …
На знак подяки мужичок покликав нашого сина працювати до нього в фірму. Сергій – хлопець тямущий і вже через півроку добре піднявся по службі і зайняв посаду великого начальника.