Дівчина прилюдно посміялася над напівглухою офіціанткою і її чоловік тут же відреагував

Дівчина прилюдно посміялася над напівглухою офіціанткою і її чоловік тут же відреагував

Якими рисами повинен володіти ідеальний офіціант? Офіціант завжди повинен бути ввічливий, незважаючи на поведінку гостей ресторану. Але іноді багаті люди дозволяють собі вийти за рамки дозволеного, не від великого розуму, зрозуміло.

Я повністю глуха на ліве вухо і частково оглухла на праве. Я ношу звичайний слуховий апарат в правому вусі і кохлеарний імплант в лівому. Мені зараз 19 років, і я працюю в шикарному ресторані.

Одного разу до нас прийшла сімейна пара, яка приходить в наш ресторан досить регулярно. Чоловік – дуже хороший, але дружина – примхлива і груба жінка.

Я: Добрий вечір. Ви готові зробити замовлення?

Дружина: Ти можеш покликати менеджера? Прямо зараз!

Я: Звичайно, мадам. Я можу що-небудь зробити для вас?

Дружина: Ні! Просто поклич його!

Я пішла за менеджером, і покликала його до відвідувачів, не пояснюючи причини.

Бос: Добрий вечір, мадам. Чим я можу допомогти вам?

Дружина: Як ви смієте дозволяти вашим співробітникам носити навушники? Ми платимо вам хороші гроші, і ми очікуємо певного рівня обслуговування. Але це зовсім сумно!

Більшість інших гостей, дивилися на неї в замішанні, так як вони розуміли, що вона говорить про мене і зрозуміло, що я ношу слухові апарати.

Бос: Мадам, я можу запевнити вас, ми не допускаємо цього. Якби ви могли вказати на офіціанта, який носить їх, я з задоволенням розібрався б з ним!

Дружина: Заради Бога! Ця дівчина! », – вона вказує на мене, так як я все ще стою біля їх столика, -« Ми тут часті гості, але я раніше ніколи не бачила такої зневаги до клієнта.

Бос: Мені дуже шкода. Нема жодного гідного аргументу, щоб виправдати таку її поведінку …

Дружина: Я теж так думаю. Я просто…

Бос: Я не до вас звертаюся. Я розмовляв з моєю співробітницею і другом. А ви … – звертаючись до дружини, – мерзенна людина. Як ви смієте приходити сюди і так розмовляти з моїм співробітником? Це ж очевидно, що вона носить слухові апарати. Всі решта гостей це чомусь зрозуміли. Тепер ви не тільки зганьбили себе і інших відвідувачів за вашим столиком, а й моїх співробітників.

Мені дуже шкода, але я змушений попросити вас піти, мадам. Решта гостей за вашим столиком можуть залишитися, якщо вони того побажають, але я просто не можу дозволити вам так ставитися до моїх співробітників. Будь ласка, покиньте наш заклад. Негайно!

Дружина: Добре! Але ви скоро пошкодуєте, що зробили таку велику помилку, розмовляючи зі мною таким тоном! Ви втратите свій бізнес! Мій чоловік адвокат, і він …

Чоловік: Вистачить. Мені дуже шкода. Ваша офіціантка обслуговувала нас вперше, і я знаю, що вона носить слухові апарати, і я не підтримую свою дружину !, – потім він звернувся до дружини, – я думаю, тобі потрібно йти додому. Я зголоднів, і хотів би зробити замовлення, будь ласка.

Дружина дивиться на всі боки, а всі решта гостей сидять в тиші. Потім вона встає і вибігає з ресторану. Я приймаю замовлення, і залишок вечора проходить дуже гладко. Коли чоловік розплачувався за свою вечерю, він підкликав мене.

Чоловік: Мені дуже соромно за таку поведінку моєї дружини. Ви знаєте, я не працюю і вона теж. Я виграв гроші в лотерею. Перш ніж ми стали багатими, я був простим бухгалтером і працював у взуттєвому магазині. Я дійсно не знаю, чому вона так змінилася. Я обіцяю, я ніколи не привезу її сюди!

Саме замовлення коштувало близько 400 $, але чоловік залишив мені значно більшу суму чайових. Він як і раніше приходить до нас з друзями, але ніколи не приводить свою дружину. Він просить мене, щоб я обслуговувала їх столик і завжди залишає мені дійсно хороші чайові!

За матеріалами

 

Підпишись на нас!

Якщо Вам подобаються наші новини, будь ласка натисніть на кнопку!