Життя потрібно смакувати, а не терпіти

Життя потрібно смакувати, а не терпіти

Лист 83-річної жінки, адресований її подрузі.

«Дорога Берта!

Я читаю все більше, а пил витираю все менше. Я сиджу у дворі і насолоджуюся видом, не турбуючись про бур’яни у саду. Я проводжу більше часу з моєю родиною і друзями і менше часу присвячую роботі.

Життя треба смакувати, а не терпіти. Тепер я намагаюся усвідомити ці моменти і цінувати їх.

Я не «економлю»: я користуюся сімейною порцеляною і кришталем при кожному зручному випадку, будь то втрата зайвого кілограма або добре прочищенна раковина. Я ношу свій хороший блейзер на ринок. Я не зберігаю свої хороші духи для особливих випадків, а наношу їх, коли йду в магазин або в банк.

Слова «коли-небудь» і «одного разу» втрачають свою силу в моєму лексиконі. Якщо це варто бачити або чути або робити, я хочу це бачити і чути, і робити прямо зараз.

Я не впевнена, що зробили б інші, якби вони знали, що їх не буде тут завтра, але ж ми все приймаємо як належне. Я думаю, вони б подзвонили членам сім’ї і декільком учасникам близьким друзям. Вони могли б зателефонувати кільком колишнім друзям, щоб вибачитися і налагодити відносини. Мені подобається думати, що вони б пішли поїсти китайської їжі або якоїсь іншої своєї улюбленої їжі.

Я думаю, я ніколи не буду знати цього. Це ті дрібниці, які я не доробила, і це б мене розлютило, якби я знала, що мої години були полічені.

Злилася, тому що я не написала деякі листи, які я хотіла написати. Злилася і шкодувала, що я не досить часто говорила чоловікові і батькам, наскільки я дійсно сильно їх люблю.

Я дуже намагаюся не відкладати і не затримувати що-небудь, що може додати сміх і блиск в наше життя. І щоранку, коли я відкриваю очі, я кажу собі, що він особливий. Кожен день, кожна хвилина, кожен вдих – це справжній дар.

Життя не може бути постійною вечіркою, але поки ми тут, ми повинні танцювати ».

За матеріалами

 

Підпишись на нас!

Якщо Вам подобаються наші новини, будь ласка натисніть на кнопку!