Чому ощадливі люди зроблять усе, щоб заробити більше, ніж працювати за безцінь

Чому ощадливі люди зроблять усе, щоб заробити більше, ніж працювати за безцінь

Вчені з університету Прінстона довели: чим більше сил ви витрачаєте на заощадження грошей, тим швидше приходить бідність. Тобто, тугіше затягувати пояс, щоб розбагатіти — таке не спрацює.

Наша стаття розкаже вам про інший бік лайфхаків з економії грошей і привідкриє таємницю, де пролягає межа між ощадливістю та небезпечною скупістю.

Ми зараз не кажемо про ситуації, де прибутки тануть від неймовірних життєвих негараздів, але про нормальних людей, які можуть заробити, але роками ледь зводять кінці з кінцями. Останнє — не спроба цих осіб здолати кризу, але знак прийняття бідності як норми. Ми в Тутка з’ясували, чому і як таке прагнення небезпечне.

1. Необхідність тугіше затягнути пояс може бути тривалою в часі, в той час як поточні прибутки теж зможуть покрити базові витрати

Повернімося до публікації вчених університету Прінстона. На думку науковців, задоволення базових потреб із мізерним бюджетом — важка психологічна справа. Майже усі ваші зусилля йдуть на те, щоб подолати наслідки бідності, а не її причини. І далі людина настільки виснажується, що не може підняти голови догори й пошукати шляхів розв’язання проблеми. Бідність тягне за собою ще більшу бідність — замкнене коло.

Окрім постійної втоми, маємо ще один наслідок — хронічний брак досвіду. Пропонуємо по-іншому використати час та сили:

Виключіть причину проблеми, тобто брак коштів, і почніть достатньо заробляти, щоб дозволити собі стейк в ресторані чи вечерю в кафе.

Пристосуйтесь до ситуації та почніть сприймати ваш мізер як поки що достатню суму.
В обидвох випадках треба потрудитися, проте другий варіант матиме продовження в майбутньому, дещо негативне: підлаштовуючись до ситуації, ми не маємо часу на саморозвиток — а такого в резюме при прийомі на роботу справді не варто зазначати. А додайте ще й вигорання та відсутність перспективи у професійній діяльності — замкнене коло продовжується.

З чого ж розпочати? Насамперед, зробіть кардинально нові дії — пошукайте кращу або додаткову роботу.

2. Заощаджувати на щось велике при малих прибутках — це фінансове самогубство

Якщо в людини не вистачає грошей на нормальне харчування чи якісне медичне обслуговування, заощадження грошей на авто (квартиру, новий iPhone) — це пастка до фінансової дірки.

Уявіть ситуацію: “На що варто витратити 10 років життя, щоб вирішити квартирне запитання?”

Варіант #1: 10 років недоїдати, зате потім пишатися собою, що купив квартиру. Після 10 років голодування ця людина зможе з’їсти хіба один бутерброд з беконом раз на тиждень. Однак поки вона збиратиме на житло, діти підростуть — треба буде економити їм на весілля, тож з їжею теж прийдеться зачекати. Хоча це вже зовсім інша історія…

Варіант #2: Інвестувати у кар’єру чи самоосвіту і за 5 років заробити на житло. Або й взагалі не купувати помешкання — смаки можуть змінитися, ти далі можеш жити в орендованій квартирі, а придбати собі, наприклад, бунгало на пляжі. Найважливіше те, що через 10 років варіант #2 дасть змогу ділитися досвідом і претендувати на вищу зарплатню. В першому ж випадку людина й надалі обмежуватиме свої витрати та відмовлятиметься від радощів життя.

Що треба зробити, якщо хочеться купити квартиру, а доходи — мізерні? Насамперед, скоригуйте план своїх дій, щоб прибутки зростали: спробуйте себе в новій галузі, переїдьте в більше місто, придбайте ґаджети чи інструменти, які підвищать вашу продуктивність.

3. Якщо економиш гроші — вигідно їх інвестуй

“Інвестувати” або “економити ресурси” — це термін, який застосовується не лише до економістів, а й до кожної людини. Скажімо, людина, яка купує посудомийну машину — це теж інвестор, вона вкладає гроші в техніку для дому, щоб зберегти свій час і сили. Її проєкт під назвою “сім’я” точно від цього виграє.

Інвестиції в повсякденному житті також приносять прибуток. Такі речі, як центральне опалення, додаткова морозильна камера для ягід на зиму чи якісна сковорідка, на якій страви не підгоряють, корисні самі по собі, але й для них необхідна первинна інвестиція. Хай там що, наступна думка 100%-во справедлива: “Якщо хочеш багато заощадити — готуйся багато витрачати”.

Тобто, варто відкласти заощадження грошей, якщо в тебе маленька зарплата? Зовсім ні — не можна змарнувати гроші, час і сили. І це зовсім не означає, що треба перестати смажити котлети чи сплачувати за комунальні послуги. Щоб швидше залатати всі “чорні діри, постарайтесь придумати, як збільшити свої прибутки.

4. Ви собі збрешете, якщо подумаєте, що відмова від чогось “бо так склалися обставини” – це виправдання вашої розсудливості

Ощадливість перетворює їжу, яка залишилася, у свіжу страву, навіть якщо бюджет дозволяє купити свіжі продукти. Якщо холодильник порожній — ми називаємо це безнадією. Те ж саме скажемо і про спроби зліпити щось якісне зі сміття.

Ви зараз заперечите і спитаєте: “То я маю почуватись винним, що люблю готувати?” Ні. Ми просто ведемо мову про право ще одного вибору. Якщо у вас достатньо грошей, можна легко обрати кафе для вечері. Коли ж гаманець порожній, ви опинитесь в такій ситуації.

Якщо працювати над заощадливістю, варто не переплутати причину і враження. Похваліть себе, що вмієте зготувати щось смачненьке практично з нічого, але й не забороняйте собі витратити гроші на смаколики лише тому, що вмієте з простого качана капусти створити шедевр.

5. Чим менші прибутки — тим менша можливість придбати акційні товари

Звісно, стримання від імпульсивного шопінгу — класна звичка. Завжди радимо купувати все за списком і таким чином вберегти себе від придбання непотрібних речей. Проте деякі речі варто придбати, навіть якщо вони у списку не фігурують, а ціна на них — чудова, як от прямовивідники чи продукти з довгим терміном експлуатації.

Якщо ж ваші прибутки невеликі, навряд чи ви будете купувати товари за акційними цінами чи знижками. Тому що не можна “заморозити” гроші й не витрачати їх. Ми часто обираємо між великим пакетом домашніх продуктів чи акційною поличкою миючих засобів, адже маленька зарплатня всього покрити не зможе.

6. Водночас високі прибутки іноді не дають скористатися знижками

Якщо знижка іде справді на якісний товар — згодні, варто брати, якщо ж вона пропонує купити кота в мішку — тоді треба подумати. Чим нижчі прибутки — тим частіше покупці ризикують, наприклад, можуть купити їжу, яка їм не смакує.

Можливість розчарування зростає, якщо покупцю пропонують зіпсутий товар замість смачного і поживного. “Креветки” з несвіжої риби, ікра-підробка чи оселедець, названий “лососем” дешевші від оригінальних продуктів, проте у порівнянні ціни та якості вони значно програють.

7. Економія іноді грозить проблемами зі здоров’ям

Бідність провокує різні думки в нашій голові — наприклад, замінити здорову їжу на сосиски з курячої шкіри чи якісну медицину на сумнівні народні засоби. Наш організм не одразу реагує на “замінники”, роками накопичує “образи” й нарешті платить нам “сповна”.

Вчені переконані, що “економія” на здоров’ї стосується не лиш якості їжі чи медичного обслуговування. Нестача грошей так чи інак призводить до стресу, а той у свою чергу тягне за собою діабет, інфекційні або серцево-судинні захворювання. Стрес може навіть на рівні ДНК створити біологічну схильність до депресивних розладів.

Продукти самі по собі в холодильник не застрибнуть, а хвилюватися властиво і багатим, і бідним. Хоч би що там було, здоров’ям нехтувати не годиться.

8. Народні та економічні лайфхаки не гарантують гарного результату

Якщо люди хочуть зекономити гроші, то одразу починають переглядати канали з хенд-мейду і вишукувати “дешевші шляхи”. Останні будуть корисними, поки не перестануть суперечити здоровому глузду. У описі лайфхаків часто опускають їх побічні дії, а останні можуть призвести до того, що ви втратите більше грошей, ніж хотіли заощадити.

Пригодиться калькулятор. Порівняйте цифри у колонках двох стовпчиків, де будуть такі пункти: “заощаджу гроші” чи “пожертвую річчю”.

9. Ще й ризикуєте емоційною стабільністю і гарним настроєм

Відмова від емоційного благополуччя на користь матеріального — нормальна річ. Однак не дуже корисна. Бізнес-плани та нові ідеї зроджуються у голові, тобто остання має залишатися ясною. За несприятливих життєвих обставин мозок буде концентруватися саме на них. А наука переконує, що такий безлад та емоційна втома заважають людям побачити свій потенціал і саморозвиватися. Немає натхнення — немає і сил.

Що ж робити? Звільнитися від поганих думок в голові.

“Щодня сперечаюся зі свекрухою. Може б ми переїхали? Але ж ми збираємо на свою квартиру. Навіщо тратити гроші на оренду, якщо можна економити?”

“У готелях такі високі ціни! Візьму з собою свою мультиварку”.

“Ми виросли без планшетів і роликів. Хай мій син змайструє собі пістолет з олівця — так краще працює уява”.

10. Відмовляючи собі в омріяних речах, ми замінюємо свої “моральні страждання” на інші покупки

Людські потреби безмежні, тому нам завжди хочеться більше. Проте це не означає, що ми постійно маємо відмежовуватись від своїх бажань, бо так страждатиме психіка.

Припустімо, що людина давно не їхала у відпустку. Економила для подорожі, але ж так важко витратити кровні заощадження. Так через відчуття провини відпустка відкладається і трансформується у невдоволення. Людська душа страждає, і це відбивається на гаманці: “Щось так сумно! Вау, футболки на знижці — хоч так компенсую відсутність відпочинку. Куплю собі ще прикраси, білизну і босоніжки!”

Так мимоволі людина починає заміняти потрібні їй, недешеві предмети неякісними та непотрібними. Останні дарують відчуття задоволення, але не заповнять базових потреб.

11. Чим скромніший у вас бюджет, тим сильніше від вас будуть залежати інші люди

Взаємна поміч — чудова річ. Але не тоді, коли допомога дорожча, ніж кваліфікована допомога. Наприклад, людина хоче зекономити грошей і замість того, щоб найняти робітників, просить свого друга Миколу допомогти пересунути меблі. Не забуваймо, однак, що колись і Микола нагадає про послугу, може в найбільш неочікуваний і невідповідний момент.

Чим нижчий ваш бюджет, тим актуальнішою стає пропозиція “зеконом гроші — не замовляй робітників, а найми друзів”. До того, важко розпрощатися з токсичними друзями — вони ще можуть колись для чогось пригодитися.

Радимо скерувати сили у більш продуктивне русло, як-от більш високооплачувану роботу, а не збирати моральні борги.

Багато людей подумають собі: “Легко знайти людей, які добре роблять свою справу”. Хоча це далеко не так! Ви можете легко забути думати про те, що подумають люди, і просто заплатити за допомогу. Якщо ви заплатите Миколі за роботу, ви таким жестом виявите повагу до його моральної свободи. А якщо Микола попросить вас допомогти з ремонтом, ви матимете право або відмовитися, або назвати ціну за послуги.

З усього вищезгаданого зробимо один висновок: щоб могти більше зекономити, треба збільшити прибутки. Суворе обмеження витрат дає лиш тимчасовий ефект. Якщо ви відмовляєте собі в маленьких і великих радощах життя, ви вірогідно станете залежним від такого стану і впадете в депресію.

Розуміємо — зачепили багатогранну і тонку тему. Раді будемо, якщо поділитеся враженнями в коментарях.

Джерело