Як зробити дітей розумнішими: 10 кроків, підтверджених наукою

Як зробити дітей розумнішими: 10 кроків, підтверджених наукою

Що робить дітей від 0 до 10-річного віку розумнішими? Ось 10 речей, які, на думку науковців, допомагають у цьому.

1. Уроки музики

Усе ясно та зрозуміло. Дослідження показують, що уроки музики роблять дітей розумнішими. Порівняно з дітьми з контрольних груп, діти в музичних групах демонстрували більший ріст коефіцієнту розумового розвитку. Вплив музики було досить невеликий, проте аналіз проводився із безлічі додаткових критеріїв розумового розвитку, за показниками різних індексів і за стандартними критеріями досягнень у навчанні.

Насправді, музичні уроки допомагають усім: молодим та старим. Усе більше досліджень говорить про те, що музична освіту дає учням ряд переваг на уроках у школі. Бабусям музичні уроки корисні, бо сповільнюють деякі згубні наслідки процесу старіння.

2. Тупі качки – це міф

Тупий качок тому тупий, бо проводить більше часу в спортзалі, а не в бібліотеці? А якщо ви зробите так, щоб ваші діти бували і там, і там? Коли ви в хорошій фізичній формі, ваші пізнавальні здібності теж підвищуються.

Німецькі вчені 2007 року з’ясували, що після фізичних вправ люди запам’ятовують нові слова зі словника на 20% швидше, ніж до занять. Темпи запам’ятовування безпосередньо співвідносяться з нейротрофічним фактором головного мозку.

Регулярні фізичні навантаження протягом трьох місяців на 30% збільшують приплив крові до тієї частини головного мозку, яка відповідає за пам’ять і пізнання.

У ході проведеного дослідження групі волонтерів встановили режим із заняттями спортом протягом трьох місяців, після чого вчені зробили знімки їх головного мозку. Вони побачили, що обсяг капілярів в гіпокампі на ділянці пам’яті збільшився на 30%.

3. Не читайте своїм дітям, читайте разом з ними

У вас є маленька дитина, яка вчиться читати? Не дозволяйте малюку просто так витріщатися на картинки в книзі, поки ви читаєте. Залучайте його увагу до слів. Читайте не йому, а разом з ним. Дослідження показують, що це розвиває його навички читання.

Коли спільне читання книги підкріплюється підвищеною увагою до розвитку навичок читання у дитини, то перетворюється в ефективний інструмент ранньої грамотності навіть для дітей, що не мають сприятливих умов.

4. Брак сну робить дітей дурнішими

Мозок шестикласника, який недоспав одну годину, перетворюється на мозок чотирикласника. Дослідники пояснюють, що втрата однієї години сну еквівалентна втраті двох років пізнавального становлення і розвитку.

Є певне співвідношення між успішністю і тривалістю сну. Підлітки-відмінники в середньому сплять на 15 хвилин довше “хорошистів”, а ті на 15 хвилин довше трієчників. І так далі. Звичайно, це середні показники, однак збіг результатів різних досліджень вражає. Важлива кожна чверть години.

5. Коефіцієнт розумового розвитку небагато вартий без самодисципліни

Самодисципліна – важликий показник розумових здібностей для прогнозу, хто матиме великі успіхи в житті. Ось що пише Чарльз Дахігг (Чарльз Duhigg) у своїй книзі: “Десятки досліджень показують, що сила волі – це найважливіша звичка, що забезпечує особистий успіх… Учні, які мають більшу силу волі, отримують на уроках вищі оцінки і вступають до вузів з більш суворим відбором.

Вони рідше пропускають уроки, проводять менше часу перед телевізором і більше – за домашніми завданнями…. Саме самодисципліна важливіше для показників у навчанні, ніж коефіцієнт розумового розвитку”.

Оцінки – це більше результат сумлінності та старанності, ніж “голого інтелекту”. Сумлінність це та риса, яка найбільшою мірою гарантує успіх на роботі й поза нею.

Сумліні люди мають отримують вищі оцінки під час навчання, вони рідше скоюють злочини, довше зберігають свій шлюб. Вони навіть довше живуть – і не тільки через те, що менше курять і п’ють. У них рідше бувають інсульти, у них нижчий кров’яний тиск і рідше буває хвороба Альцгеймера.

Отже, хто домагається найбільших успіхів у житті? Наполегливі і старанні діти.

Як з’ясували дослідники, кращим прогностичним фактором успіху є така риса як наполегливість, яка не має ні пізнавального, ні фізичного характеру. Наполегливість визначається як завзятість і прагнення досягти поставлених довгострокових цілей.

6. Пізнання це активний процес

Розвиваючі іграшки та ігри, які тренують мозок, нічого не дають. Насправді, є підстави вважати, що від них діти стають дурнішими. Ці речі не роблять позитивного впливу на словниковий запас дітей у віці від 17 до 24 місяців. А деякі навіть завдають реальної шкоди.

За кожну годину, проведений дітьми за переглядом деяких дитячих DVD-і відео, вони вивчають в середньому на шість-вісім слів менше, ніж ті діти, які не сидять перед екраном.

Справжнє пізнання – це активний процес, а не пасивний. Що рекомендує автор книги “The Talent Code” (“Код таланту”) Ден Койл (Dan Coyle)? Він каже: припиніть просто читати і перевіряйте себе.

Наш мозок розвивається, коли ми робимо якісь речі, а не коли чуємо про них. Ось чому краще проводити дві третини часу за самоперевіркою, ніж за простим поглинанням тексту. Існує правило двох третин. Наприклад, якщо ви хочете запам’ятати якийсь уривок, краще витратити 30% часу на його читання, а інші 70% – перевіряти отримані знання.

7. Їжа це добре – але в потрібний час

У цілому добре, коли діти споживають здорову їжею, адже це позначається на їхній успішності.

Усі знають, що в день важливого іспиту треба з’їсти хороший сніданок. Дослідження показують, що найкращою в цьому відношенні є їжа з великим вмістом вуглеводів і клітковини, яка повільно засвоюється.

Але важливо й те, що ви з’їсте за тиждень до цього. 16 студентів тестували на увагу і швидкість мислення; потім їх 5 днів  годували жирною їжею з низьким вмістом вуглеводів, де було багато м’яса, яєць, сиру та вершків. Коли їх перевірили знову, показники знизилися.

Утім, є винятки. Вчені зауважують – кофеїн і глюкоза у своєму поєднанні можуть підсилювати увагу людини. Плюс зважайте на те, що солодощі можуть стати неабияким заохоченням при дитини. Тобто, якщо хочете пригостити чадо цукоркою чи склянкою лимонаду, зробіть це під час навчання, а не відпочинку.

8. Щаслива дитина = успішна дитина

Щасливі і задоволені діти частіше за інших стають успішними, вихованими і добре освіченими дорослими.
Щастя – це величезна перевага у світі, який на перше місце ставить результат. В цілому, щасливі люди мають більше успіху в роботі і в житті. Вони отримують кращі відгуки про свою роботу, більш престижні посади і більш високі зарплати.

А який перший крок до того, щоб зробити дитину щасливою? Бути щасливими батьками.

9. Однолітки це важливо

Гени батьків мають величезний вплив на дітей. А виховання? Набагато менше. Ось що пише з цього приводу Малькольм Гледвелл (Malcolm Gladwell): “У таких речах як інтелектуальні здібності і деякі риси характеру біологічні діти схожі на своїх батьків. А ось по прийомним дітям результати здаються відверто дивними. Їх показники не мають нічого спільного з прийомними батьками.

Ці діти за своїм характером і інтелекту схожі на людей, які їх виховували, годували, одягали, вчили і любили протягом 16 років, не більше, ніж на двох дорослих людей, узятих навмання з вулиці”.

То що ж більше впливає на поведінку і вчинки ваших дітей? Їх однолітки. Зазвичай ми говоримо про вплив однолітків, коли цей вплив негативний; але набагато частіше воно має позитивний характер. Важливо жити в гарному районі, вчити дітей у солідній школі, а також робити так, щоб вони спілкувалися з хорошими дітьми. Як студенту вузу найлегше підтягти успішність? Підібрати розумного сусіда по кімнаті.

Економіст Брюс Сейсердоут (Брюс Sacerdote) провів дослідження за участі студентів Дартмутського коледжу і переконався, наскільки сильний такий вплив. Він виявив, що коли студенти зі слабкими оцінками переселяються до кімнати, де живе студентз кращими оцінками, їх успішність в середньому теж підвищується.

За словами дослідника, ці студенти “начебто заражають один одного хорошими і поганими звичками в навчанні”.

10. Вірте в них

Дуже важливо вірити в те, що ваша дитина розумніша за багатьох. Коли вчителям кажуть, що деякі діти розумніші, ці діти починають краще вчитися – хай навіть таке про них сказали навмання.

Розенталь і Ленор Джекобсон в 1968 році провели дослідження в школі. Вони повідомили вчителям початкової школи, що у них у класі є певні учні, здатні “показати різкий прогрес в успішності”. Насправді, цих учнів відбирали навмання. Нічого більше для виділення цих дітей із загального ряду вчені не робили.

Тим не менше, до кінця навчального року 30% цих узятих навмання учнів підвищили свій коефіцієнт розумового розвитку в середньому на 22 бали, і майже всі підвищили його як мінімум на 10 балів.

І ще одне зауваження. Інтелект це далеко не все. Без моральності та здатності співпереживати розумні люди можуть бути страшними.

За матеріалами