Найболючіші удари нам завдають близькі люди. Внутрішньовидова агресія – найжорстокіша

Найболючіші удари нам завдають близькі люди. Внутрішньовидова агресія – найжорстокіша

На лекції розповідали про шкідливих людей. Психолог описував їх ознаки; говорив, що ці люди знецінюють досягнення і почуття. Отруйно жартують і можуть принизити на публіці. Радісно помічають кожен промах і в той самий момент ображають.

Витягують інформацію, передають іншим і самі використовують для того, щоб потім болісніше вдарити. Змушують виправдовуватися і вважають, що їм щось винні. Винні – і кінець… І від таких людей треба захищатися; а найкраще – втікати. Не варто терпіти таке ставлення. Можна захворіти і навіть померти.

Лекція закінчилася. І один чоловік сказав: «Але хіба можна піти? Як же так? А якщо ми з такою людиною змушені спілкуватися?». Психолог ще раз пояснив, що організму цього не поясниш. І здоров’я неминуче зруйнується. А здоров’я важливіше за бажання бути гарним! І чоловік сумно сказав, що це дружина ображає його і принижує.

Зауважує всі промахи і бездушно називає «Криворучкою» або «ідіотом». Розповідає інтимні речі своїй матері. Може, при всіх обізвати або накричати… З нею неможливо ні про що поговорити; вона одразу починає сперечатися і принижувати. Чоловік дуже гірко все це розповідав, а потім додав, що у нього вже було два інфаркти. І що робити?

Підійшли інші слухачі. І хтось сказав: «А у мене така мама!», «Це копія мого чоловіка», «Так поводиться моя сестра»… Виявилося, що так поводяться багато близьких людей. Чужі собі цього не дозволяють, а близькі завдають ударів по хворих місцях і отруйно кусають. Найбільш шкідливі люди виявилися найближчими, ось в чому справа.

Внутрішньовидова агресія набагато страшніша за міжвидову; це знають зоопсихологи. Чужинців побоюються більше, ніж своїх. Чужий негайно втече або відповість адекватно. Може вдарити! Або зганьбити в товаристві. А свій – безпечний.

І його можна ображати скільки завгодно. Свого ще й бачиш, як на долоні; всі його слабкі місця відомі. По них і б’ють. А потім «тиснуть» на совість і на почуття відповідальності. І нагадують: «Ми з тобою однієї крові! Ти не можеш піти!».

Близькі люди, які так поводяться, перестають бути близькими. Агресор і кат стає чужим. І від отруйних нападів починають захищатися або закінчують стосунки. Якщо у агресора є розум і любов – він зміниться. Якщо ж він продовжить шкідливу поведінку – він нітрохи не цінує вас. І йому байдуже, чи був у вас інфаркт, чи боляче вам, чи важко…

Мусимо вибирати: життя чи згубне терпіння. Треба відійти на дистанцію; хоча б психологічну. Не ділитися інформацією, не чекати допомоги і розуміння, не відкривати душу… І продовжувати годувати таких людей, відійшовши на розумну відстань, якщо ви їх зобов’язані годувати – ось що сказав психолог. Іншого способу зберегти себе просто немає…

Автор Ганна Кір’янова

За матеріалами

 

Підпишись на нас!

Якщо Вам подобаються наші новини, будь ласка натисніть на кнопку!