З підслуханої ненароком розмови… Хочу таких подруг в старості!

Кажуть, що, коли ви посміхаєтеся, всередині вас гине хоча б один маленький мікроб.

У мені вчора, мабуть, загинула ціла колонія мікробів, тому що посміхалася я довго і від душі. Стала свідком дуже милої сценки.

Стоячи біля торгового центру, побачила дівчину років 80-ти в леопардовому платті з яскравим манікюром і величезними кільцями у вухах.

Вона бадьорим прокуреним голосом воркувала з кимось по мобілі, манірно тримаючи відстовбурчений пальчик. – «Мася, дорога, ну, я не розумію, що ти так морочишся? Тобі ж нічого і робити не треба! Онуки привезуть тебе в автомобілі на вокзал, вивантажать, донесуть до вагона, завантажать в купе, покладуть на полицю.

Ну, щоб полежати трохи, потрястись. А там вже ми з дівчатами тебе зустрінемо! Так само вивантажимо, донесемо до таксі, тобі ж нічого робити не треба!

Довезли, донесли, повантажили, вивантажили, все на руках – і ось ти вже з нами! Мася, ну, що означає – вік не той? Для чого він не той? Тобі ж нічого і робити не треба – тільки тріщати з нами і тихесенько попивати шампанське, зрідка подаючи знаки, що вимагаєш добавки і що ще жива! »

За матеріалами pirooog.ru